1. Словник синонімів Полюги

облітати

(про листя з дерев) опадати, спадати, обсипатися.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облітати — обліта́ти 1 дієслово недоконаного виду літати по колу; обминати в польоті обліта́ти 2 дієслово доконаного виду літаючи, побувати в багатьох місцях обліта́ти 3 дієслово доконаного виду зробити пробний політ рідко Орфографічний словник української мови
  2. облітати — <дк. ОБЛЕТІТИ>, (стороною) обминати; (- вістку) обходити; (- листя) опадати, падати, осипатися; (в леті) випереджати. <дк. від ЛІТАТИ> поперелітати, швидко облетіти/; (літак) випробувати <�в леті>. Словник синонімів Караванського
  3. облітати — I -аю, -аєш, недок., облетіти, -ечу, -етиш, док. 1》 перех. і неперех. Літаючи, здійснювати рух по колу. 2》 перех. Літати стороною, обминаючи кого-, що-небудь. 3》 тільки док., перех. Летячи, побути по черзі в багатьох місцях, скрізь. || перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облітати — ОБЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. перех. і неперех. Літаючи, здійснювати рух по колу. Супутники типу "Космос", що облітають Землю за 97 хвилин, мають можливість з висоти 625-630 кілометрів "бачити погоду" (Рад. Укр., 27. Словник української мови в 11 томах
  5. облітати — ОБЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. кого, що, навколо кого, чого. Літаючи, здійснювати рух по колу. Тяжкі бомбовози йшли клинами, як журавлі, а між ними вилися бистрі маленькі срібнокрилі винищувачі, роблячи мертві петлі... Словник української мови у 20 томах
  6. облітати — обліта́ти натренувати, навчити (голуба)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. облітати — ОББІ́ГАТИ (швидко ходячи, бігаючи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох), ОББІ́ГТИ розм., ОБГАНЯ́ТИ розм., ОБГАСА́ТИ розм., ОБЛІТА́ТИ підсил. розм., ОБЛЕТІ́ТИ підсил. розм., ЗБІ́ГАТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  8. облітати — Обліта́ти, -літа́ю, -літа́єш; облеті́ти, -лечу́, -лети́ш, -летя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. облітати — Обліта́ти, -та́ю, -єш гл. Облетать, облетѣть. Я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5. Словник української мови Грінченка