обмиватися

ОБМИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБМИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, док.

1. Змивати з себе бруд, пил і т. ін.; обмивати себе.

В мовчанні перепливали вони на конях через Дніпро й Почайну, виходили на берег, обмивались у теплій принадній воді (Скл., Святослав, 1959, 189);

— Хоч би мене й сажею помазав [урядник], то я обмиюся та й однакий (Март., Тв., 1954, 185);

Гнат обмився та переодягнувся й зайшов до кімнати (Чорн., Визвол. земля, 1959, 38);

// Водою очищатися від бруду, пилу і т. ін.

Малашка мила руки, але руки в тісті не швидко обмивались (Н.-Лев., II, 1956, 324);

// Освіжатися дощем, росою (про траву, дерева і т. ін.).

Подерте листя з дерев, збита трава й поламані квіти ніби обмилися свіжою водою (Кобр., Вибр., 1954, 143).

◊ Обмива́тися (обми́тися) сьо́мим по́том — дуже втомлюватися, важко, надсадно працюючи.

2. Сходити, зникати від миття.

Кінці пальців у Чубчика були коричневі — він сьогодні ремонтував парту і фарба ще не обмилась (Донч., Перемога.., 1949, 24).

3. тільки недок. Пас. до обмива́ти.