1. Словник української мови в 11 томах

обраховувати

ОБРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка.

1. Визначати кількість, обсяг, вартість і т. ін. чого-небудь підрахунком, лічбою; підраховувати, обчислювати.

Я відчуваю, як люди мислять, обраховують, займаються складною бухгалтерією (Довж., III, 1960, 465);

Гарячі уми й живі уяви різних приятелів і приятельок з усякою математичною докладністю обрахували маєток обох братів (Фр., VI, 1951, 204);

// рідко. Робити розрахунки при спорудженні чого-небудь; розраховувати.

— Я будував декорацію, обраховуючи її на певну точку знімання (Ю. Янов., II, 1958, 29).

2. рідко. Те саме, що обмірко́вувати.

Сперечаємося, пригадуємо, що де вичитали, часом давно забуте звідкись прилізе на пам’ять, обраховуємо свої погляди (Коцюб., І, 1955, 466);

Як Ви приїдете сюди, то тоді купно і обрахуємо про все (Мирний, V, 1955, 394).

3. Неправильно відраховуючи, недодавати що-небудь комусь (перев. гроші).

Трьох вона обрахувала, Двом ситра не долила… (Воскр., З перцем!, 1957, 316).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обраховувати — обрахо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обраховувати — Підраховувати, обчислювати, лічити; Р. розраховувати; П. обмірковувати; (нечесно рахувати) обдурювати, недоплачувати, недодавати здачі. Словник синонімів Караванського
  3. обраховувати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  4. обраховувати — -ую, -уєш, недок., обрахувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. 1》 Визначати кількість, обсяг, вартість і т. ін. чого-небудь підрахунком, лічбою; підраховувати, обчислювати. || рідко. Робити розрахунки при спорудженні чого-небудь; розраховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обраховувати — ОБРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. що і без дод. Визначати кількість, обсяг, вартість і т. ін. чого-небудь підрахунком, лічбою; підраховувати, обчислювати. Словник української мови у 20 томах
  6. обраховувати — НЕДОДА́ТИ кому чого і без додатка (дати, видати чого-небудь менше, ніж потрібно або належить), ОБДІЛИ́ТИ кого чим і без додатка, СКРИ́ВДИТИ кого чим, ПОКРИ́ВДИТИ кого чим, розм., ЗОБИ́ДИТИ кого чим, розм. Словник синонімів української мови
  7. обраховувати — Обрахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш; обрахува́ти, -ху́ю, -ху́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)