обраховувати

див. обманювати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обраховувати — обрахо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обраховувати — Підраховувати, обчислювати, лічити; Р. розраховувати; П. обмірковувати; (нечесно рахувати) обдурювати, недоплачувати, недодавати здачі. Словник синонімів Караванського
  3. обраховувати — -ую, -уєш, недок., обрахувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. 1》 Визначати кількість, обсяг, вартість і т. ін. чого-небудь підрахунком, лічбою; підраховувати, обчислювати. || рідко. Робити розрахунки при спорудженні чого-небудь; розраховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обраховувати — ОБРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. 1. Визначати кількість, обсяг, вартість і т. ін. чого-небудь підрахунком, лічбою; підраховувати, обчислювати. Словник української мови в 11 томах
  5. обраховувати — ОБРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. що і без дод. Визначати кількість, обсяг, вартість і т. ін. чого-небудь підрахунком, лічбою; підраховувати, обчислювати. Словник української мови у 20 томах
  6. обраховувати — НЕДОДА́ТИ кому чого і без додатка (дати, видати чого-небудь менше, ніж потрібно або належить), ОБДІЛИ́ТИ кого чим і без додатка, СКРИ́ВДИТИ кого чим, ПОКРИ́ВДИТИ кого чим, розм., ЗОБИ́ДИТИ кого чим, розм. Словник синонімів української мови
  7. обраховувати — Обрахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш; обрахува́ти, -ху́ю, -ху́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)