обрамлення

Значення в інших словниках

1. обрамлення — обра́млення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. обрамлення — [обрамлеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
3. обрамлення — -я, с. 1》 Дія за знач. обрамляти. 2》 Те, що обрамлює, оточує що-небудь у вигляді рамки. 3》 спец. Початкова і завершальна композиційні частини твору, що є ніби рамкою для інших його частин. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обрамлення — ОБРА́МЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обрамля́ти. Під впливом російської народної архітектури для обрамлення пройм почали застосовувати наличники (Дерев. зодч. Укр., 1949, 58). 2. Те, що обрамлює, оточує що-небудь у вигляді рамки. Словник української мови в 11 томах
5. обрамлення — ОБРА́МЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обрамля́ти. Під впливом російської народної архітектури для обрамлення пройм почали застосовувати наличники (з наук. літ.). 2. Те, що обрамлює, оточує що-небудь у вигляді рамки. Словник української мови у 20 томах
6. обрамлення — Рама, кайма навколо пластичного елемента. Є засобом його акцентування у загальній композиції. Архітектура і монументальне мистецтво