обстріл

О́БСТРІЛ, у, ч.

1. Тривала стрільба по якій-небудь цілі.

Після третьої міни на своєму сліду Захар зрозумів, що противник звідкись зручно спостерігає за його просуванням і керує мінометним обстрілом (Ле, Право.., 1957, 116);

*Образно. Йому не терпілося якомога швидше зникнути з-під обстрілу сотень пар очей (Руд., Остання шабля, 1959, 308).

Трима́ти під о́бстрілом — безперервно стріляти по кому-, чому-небудь.

Дорош наказав забрати всіх людей.., наявну зброю і привезти до нього з тим, щоб тримати під постійним обстрілом переправу німців (Тют., Вир, 1964, 311).

◊ Бра́ти (взя́ти) під о́бстріл кого: а) (військ.) обстрілювати.

Він звелів Неклюдову вийти з командою наперед і взяти під обстріл вогневі точки на бастіоні (Добр., Очак. розмир, 1965, 346);

б) піддавати гострій критиці.

Піонерські загони.. брали на своїх зборах під обстріл невстигаючих (Збан., Малин. дзвін, 1958, 232);

Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей (Вітч., 4, 1964, 206).

2. спец. Видимий простір, який прострілюється.

Я бачив через рідкий очерет Карпів кашкет на голові і весь простір його обстрілу (Досв., Вибр., 1959, 435);

Солдати.. розчистили перед кулеметами сектори обстрілу, — адже кулемети мали прикрити їх, косити ворожих солдатів, поки свої коситимуть жито (Мушк., Серце.., 1962, 307).

Зо́на о́бстрілу — певний простір, район, який обстрілюється або може бути обстріляний артилерією і т. ін.

Вийшли з зони обстрілу гаразд (Ю. Янов., І, 1954, 56);

Марія кинулася вперед, перескочила зону обстрілу і, припавши на коліна, слухала, як б’ється серце (Кучер, Чорноморці, 1956, 171).