обтеріблювати
ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. обтеребля́ть; док., перех., діал. Очищати.
Стара.. взяла одну бульбу, обертає, щупає пучками, не може обтеребити: тверда, задубіла (Ков., Тв., 1958, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтеріблювати — обтері́блювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- обтеріблювати — -юю, -юєш, недок., обтеребити, -блю, -биш; мн. обтереблять; док., перех., діал. Очищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтеріблювати — ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. обтеребля́ть; док., що. Очищати. Стара .. взяла одну бульбу, обертає, щупає пучками, не може обтеребити: тверда, задубіла (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
- обтеріблювати — ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ (ОЧИ́ЩУВАТИ рідше), ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИ розм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ діал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ рідше (шкаралупу, лушпиння тощо). — Док. Словник синонімів української мови