обтеріблювати

ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ (ОЧИ́ЩУВАТИ рідше), ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИ розм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ діал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ рідше (шкаралупу, лушпиння тощо). — Док.: почи́стити, обчи́стити, очи́стити, облупи́ти, обтереби́ти, обібра́ти. Уляна чистила картоплю, все ще надіючись на допомогу невістки (Григорій Тютюнник); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний); "Кумпан" сидів у кухні за столом, покритим картатою цератою, хукаючи на пальці, обчищав з мундирів щойно зварену картоплю (П. Загребельний); Дубковський мовчки вихопив.. гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Л. Первомайський); Картопля була в лушпинні, її треба було теребити (І. Франко); Фросина мовчить. Оббирає бараболю на завтра (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтеріблювати — обтері́блювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обтеріблювати — -юю, -юєш, недок., обтеребити, -блю, -биш; мн. обтереблять; док., перех., діал. Очищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтеріблювати — ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. обтеребля́ть; док., що. Очищати. Стара .. взяла одну бульбу, обертає, щупає пучками, не може обтеребити: тверда, задубіла (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  4. обтеріблювати — ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. обтеребля́ть; док., перех., діал. Очищати. Стара.. взяла одну бульбу, обертає, щупає пучками, не може обтеребити: тверда, задубіла (Ков., Тв., 1958, 71). Словник української мови в 11 томах