1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обтеріблювати

обтері́блювати

-юю, -юєш, недок., обтеребити, -блю, -биш; мн. обтереблять; док., перех., діал.

Очищати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтеріблювати — обтері́блювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обтеріблювати — ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. обтеребля́ть; док., що. Очищати. Стара .. взяла одну бульбу, обертає, щупає пучками, не може обтеребити: тверда, задубіла (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  3. обтеріблювати — ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ (ОЧИ́ЩУВАТИ рідше), ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИ розм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ діал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ рідше (шкаралупу, лушпиння тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  4. обтеріблювати — ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. обтеребля́ть; док., перех., діал. Очищати. Стара.. взяла одну бульбу, обертає, щупає пучками, не може обтеребити: тверда, задубіла (Ков., Тв., 1958, 71). Словник української мови в 11 томах