обтягатися

ОБТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОБТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБТЯГТИ́СЯ і ОБТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. обтя́гся, ла́ся, ло́ся і обтягну́вся, лася, лося; док.

1. чим. Натягати, напинати що-небудь на себе;

// Натягатися, облягаючи, охоплюючи що-небудь.

Стала шкура дитяча обтягатися, стала вона личком ворочати (Укр.. казки, легенди.., 1957, 363).

2. тільки 3 ос. Відтягуватися донизу; обвисати.

Сорочка обтяглася на грудях (Хотк., І, 1966, 101).

3. тільки недок. Пас. до обтяга́ти і обтя́гувати 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтягатися — обтяга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обтягатися — -аюся, -аєшся і обтягуватися, -уюся, -уєшся, недок., обтягтися і обтягнутися, -тягнуся, -тягнешся; мин. ч. обтягся, -лася, -лося і обтягнувся, -нулася, -нулося; док. 1》 чим. Натягати, напинати що-небудь на себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтягатися — ОБТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, ОБТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБТЯГТИ́СЯ, ОБТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. обтя́гся, ла́ся, ло́ся і обтягну́вся, лася, лося; док. 1. чим. Словник української мови у 20 томах