обумовлювання

ОБУМО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обумо́влювати і обумо́влюватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обумовлювання — обумо́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обумовлювання — -я, с. Дія за знач. обумовлювати і обумовлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обумовлювання — ОБУМО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обумо́влювати і обумо́влюватися. Словник української мови у 20 томах