обхват

ОБХВА́Т, у, ч.

1. Дія за знач. обхвати́ти і обхва́чувати.

Вставши, він підходить до техніка.., бере того за карк. Так і взяв — однією рукою за загривок, а другою — залізним обхватом — за зап’ястя руки (Гончар, Тронка, 1963, 129).

2. Побутова міра товщини циліндричного предмета (дерева, стовпа і т. ін.), яка дорівнює відстані між кінцями пальців витягнутих або зчеплених кільцем навколо нього рук.

Дикі пущі, що оточували навколо замок, тисячами рук перероблені на паркову садовину: сотні дубів, лип і кленини в кілька обхватів зрубано (Стор., І, 1957, 366);

Навіть на голих скелях, де, здавалось би, зеленому лишаєві поживитись нічим, шумлять вершинами могутні, в три обхвати сосни (Руд., Остання шабля, 1959, 190).

3. рідко. Те саме, що ото́чення 1.

Помітивши рух чорноморців, турки почали перекочуватись на фланги, яким загрожував обхват (Добр., Очак. розмир, 1965, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обхват — обхва́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обхват — -у, ч. 1》 Дія за знач. обхватити і обхвачувати. 2》 Побутова міра товщини циліндричного предмета (дерева, стовпа і т. ін.), яка дорівнює відстані між кінцями пальців витягнутих або зчеплених кільцем навколо нього рук. 3》 рідко. Те саме, що оточення 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обхват — Охоп, обійми, обіймище Словник чужослів Павло Штепа
  4. обхват — ОБХВА́Т, у, ч. 1. Дія за знач. обхвати́ти і обхва́чувати. Вставши, він підходить до техніка.., бере того за карк. Так і взяв – однією рукою за загривок, а другою – залізним обхватом – за зап'ястя руки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. обхват — ОТО́ЧЕННЯ (становище, при якому хто-небудь або військовий підрозділ, армія, територія, місто і т. ін. перебуває в кільці військ ворога); ОБЛО́ГА, БЛОКА́ДА (про місто, територію); КІЛЬЦЕ́, ОБХВА́Т рідше, КЛІ́ЩІ розм., КАЗА́Н розм. Словник синонімів української мови