обхват

ОТО́ЧЕННЯ (становище, при якому хто-небудь або військовий підрозділ, армія, територія, місто і т. ін. перебуває в кільці військ ворога); ОБЛО́ГА, БЛОКА́ДА (про місто, територію); КІЛЬЦЕ́, ОБХВА́Т рідше, КЛІ́ЩІ розм., КАЗА́Н розм. Вона, літня вже, немічна жінка, десятки разів переправляла через Дніпро рідних партизанів, рятувала від переслідувань військовополонених, що опинились в оточенні (О. Довженко); В роки блокади годинник став своєрідним символом стійкості ленінградців. Це був єдиний міський годинник, який ішов всі 900 днів облоги (з газети); (Спартак:) Ти затримаєш противника, аж доки Піхота не проб'ється крізь кільце (Л. Дмитерко); Помітивши рух чорноморців, турки почали перекочуватись на фланги, яким загрожував обхват (С. Добровольський); Потрапити в кліщі ворога; — Наші біля Корсуня та й тут поблизу німцям казана влаштували (В. Козаченко).

ОБХВА́Т (побутова міра товщини циліндричного предмета, що дорівнює відстані між кінцями пальців рук, витягнутих або зчеплених кільцем навколо нього), ОБІ́ЙМИЩЕ розм., ОБІ́ЙМИЦЯ розм. Гінкий і крислатий, у три обхвати, прадавній в'яз.. неспогадано розбила весняна гроза (В. Логвиненко); Стовбури дерев ледве можна обхопити в обіймища двом чоловікам (І. Нечуй-Левицький); От виліза він на високий замок, В руках — аркан на шістдесят обіймиць (А. Кримський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обхват — обхва́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обхват — -у, ч. 1》 Дія за знач. обхватити і обхвачувати. 2》 Побутова міра товщини циліндричного предмета (дерева, стовпа і т. ін.), яка дорівнює відстані між кінцями пальців витягнутих або зчеплених кільцем навколо нього рук. 3》 рідко. Те саме, що оточення 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обхват — Охоп, обійми, обіймище Словник чужослів Павло Штепа
  4. обхват — ОБХВА́Т, у, ч. 1. Дія за знач. обхвати́ти і обхва́чувати. Вставши, він підходить до техніка.., бере того за карк. Так і взяв – однією рукою за загривок, а другою – залізним обхватом – за зап'ястя руки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. обхват — ОБХВА́Т, у, ч. 1. Дія за знач. обхвати́ти і обхва́чувати. Вставши, він підходить до техніка.., бере того за карк. Так і взяв — однією рукою за загривок, а другою — залізним обхватом — за зап’ястя руки (Гончар, Тронка, 1963, 129). Словник української мови в 11 томах