обушок

КИ́РКА (ручне знаряддя у вигляді насадженого на держално молотка, загостреного з одного чи з двох боків), МОТИ́КА, ДЗЮБА́К діал., ОСКА́РД діал., СОКИРЯ́НКА діал.; КА́ЙЛО, ОБУ́ШОК (у гірників). Дівчата будують дорогу. Виблискують гострі кирки (П. Воронько); Мотика часто натрапляє на камінь і викрешує з нього іскри (С. Чорнобривець); Раз за разом гатить він дзюбаком в імлувату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); — Будемо шкребти лопатами, вирубувати на два пальці оскардами (І. Микитенко); Він рубав не кайлом простим, не одвічним обушком, а відбійним молотком (М. Упеник).

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); (Д. Жуан:) А ти що думаєш? (Сганарель:) Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); (Ганджа:) Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню — замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев'яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).