окуляри
ОКУЛЯ́РИ, ів, мн.
1. Оптичний прилад з двох скелець на дужках, який використовують при вадах зору або для захисту очей від яскравого світла та механічних ушкоджень.
Очі йому вже не служили, і навіть окуляри не помагали (Коцюб., II, 1955, 125);
Берник газету витяг з кишені, і знов я позаздрив йому: без окулярів читає (Мур., Бук. повість, 1959, 209);
Коли я сказав Самборському, що світло ріже очі, він відповів, що зараз ми дістанемо окуляри-світлофільтри (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 135).
◊ Диви́тися крізь роже́ві окуля́ри див. роже́вий.
2. жарт. Синяки під очима.
Сюди на кулаки лиш ближче! Я бебехів вам надсаджу; На очі вставлю окуляри (Котл., І, 1952, 93);
Поб’ють йому усю пику, попідставляють окуляри, порозривають на ньому всю одежу (П. Куліш, Вибр., 1969, 199).
Значення в інших словниках
- окуляри — окуля́ри множинний іменник Орфографічний словник української мови
- окуляри — (без дужок) пенсне, (з ручкою) л|ь|орнет, (на одне око) монокль. Словник синонімів Караванського
- окуляри — [окул’арие] -р'іў Орфоепічний словник української мови
- окуляри — -ів, мн. 1》 Оптичний прилад із двох скелець на дужках, що його використовують за вад зору або для захисту очей від яскравого світла та механічних ушкоджень. Слухові окуляри — слуховий апарат, вмонтований в оправу окулярів. 2》 жарт. Синці під очима. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окуляри — Очиці, див. пенсне, цвикер Словник чужослів Павло Штепа
- окуляри — ОКУЛЯ́РИ, ів, мн. 1. Оптичний прилад з двох скелець на дужках, який використовують при вадах зору або для захисту очей від яскравого світла та механічних ушкоджень. Очі йому вже не служили, і навіть окуляри не помагали (М. Словник української мови у 20 томах
- окуляри — син. бінокль, ілюмінатори, фари, шнобики, штори, чічі. сонцезахисні: велосипеди, сліпі. Словник жарґонної лексики української мови
- окуляри — Лінзи (сферичні, циліндричні) в оправі для корекції вад зору (короткозорості, далекозорості, астигматизму); вперше з'явилися в Китаї у X ст., у Європі з XIV ст.; захисні о. використовують для захисту очей від механічних чи світлових пошкоджень. Універсальний словник-енциклопедія
- окуляри — диви́тися крізь роже́ві окуля́ри на що, рідко на кого. Не помічати вад, недоліків у чому-, кому-небудь; ідеалізувати щось, когось. Не можна на життя дивитися крізь рожеві окуляри (З усн. мови). диви́тися крізь те́мні окуля́ри на що, рідко на кого. Фразеологічний словник української мови
- окуляри — Окуля́ри, -рів, -рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- окуляри — Окуля́ри, -рів м. мн. 1) Очки. Мнж. 4. На очі вставлю окуляри. Котл. Ен. II. 15. Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачав дак купи їй окуляри. Кв. І. 140. — втерти. Провести, надуть. 2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри. Словник української мови Грінченка