окуляри

ОКУЛЯ́РИ, ів, мн.

1. Оптичний прилад з двох скелець на дужках, який використовують при вадах зору або для захисту очей від яскравого світла та механічних ушкоджень.

Очі йому вже не служили, і навіть окуляри не помагали (М. Коцюбинський);

Берник газету витяг з кишені, і знов я позаздрив йому: без окулярів читає (І. Муратов);

Коли я сказав Самборському, що світло ріже очі, він відповів, що зараз ми дістанемо окуляри-світлофільтри (М. Трублаїні).

2. перен., жарт. Синці під очима.

Сюди на кулаки лиш ближче! Я бебехів вам надсаджу; На очі вставлю окуляри (І. Котляревський);

Поб'ють йому усю пику, попідставляють окуляри, порозривають на ньому всю одежу (П. Куліш).

(1) Димча́сті окуля́ри – захисні окуляри зі склом темного кольору.

За рулем сидів маленький боєць у великих димчастих окулярах (О. Гончар);

(2) Захисні́ окуля́ри – окуляри із затемненими скельцями, призначені для для запобігання від шкідливого впливу на очі сонячного випромінювання.

Може, і мені хотілося б одягти отакі захисні окуляри, мчатися з вітром по полю (О. Гончар);

Ольга наділа захисні окуляри і припала до ілюмінатора, в який било сонце (В. Бережний);

Осідла́ти но́са (ніс) окуля́рами див. осідла́ти;

(3) Те́мні окуля́ри – окуляри з кольоровими (чорними, зеленими, синіми тощо) скельцями для захисту очей від променів сонця тощо.

Від вагонів прямує до перону сліпа жінка в темних окулярах (З. Мороз).

△ (4) Рогові́ окуля́ри – окуляри в оправі з рогу (у 2 знач.).

З'явився якийсь високий русявий чоловік у чорних рогових окулярах (Ірина Вільде).

◇ Диви́тися крізь роже́ві окуля́ри див. диви́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me