олівець
ОЛІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев’яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють.
Починалась палка суперечка.. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки (Коцюб., І, 1955, 324);
Нема вже чорнила. Беру олівець, щоб знову про бурі писати (Сос., І, 1957, 453);
Перед хлопчиком на парті Кольорові олівці (Мур., Широка дорога, 1950, 49).
Оліве́ць від мігре́ні — лікарський препарат від головного болю (мігрені), який має форму короткого олівця.
Бабуня казала принести ароматичного оцту та олівців від мігрені (Л. Укр., III, 1952, 635).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- олівець — оліве́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- олівець — [ол'івец'] ол'іўц'а, ор. ол'іўцем, м. (на) ол'іўц'і, р. мн. ол'іўц'іў Орфоепічний словник української мови
- олівець — -вця, ч. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. Великий тлумачний словник сучасної мови
- олівець — ОЛІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. Починалась палка суперечка .. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки (М. Коцюбинський); Нема вже чорнила. Словник української мови у 20 томах
- олівець — (-вця) ч.; жрм. Споруда телекомплексу на Сирці у Києві. Здається, населення столичного "олівця" — як називають кияни будинок телекомплексу — вже призвичаїлося до подібних пертурбацій <...> (День, 20.08.1999). Словник жарґонної лексики української мови
- олівець — ОЛІВЕ́ЦЬ (тоненька паличка графіту в дерев'яній оправі, якою пишуть), О́ЛИВО заст. Зробив олівцем якісь помітки на паперах (Григорій Тютюнник); Для себе, братики, спишу, Ще раз те оливо потрачу (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
- олівець — Оліве́ць, олівця́, -вце́ві, -вце́м, на -вці́, по -вцю́; -вці́, -вці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)