1. Словник жарґонної лексики української мови

олівець

(-вця) ч.; жрм. Споруда телекомплексу на Сирці у Києві. Здається, населення столичного "олівця" — як називають кияни будинок телекомплексу — вже призвичаїлося до подібних пертурбацій <...> (День, 20.08.1999).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. олівець — оліве́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. олівець — [ол'івец'] ол'іўц'а, ор. ол'іўцем, м. (на) ол'іўц'і, р. мн. ол'іўц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. олівець — -вця, ч. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. олівець — ОЛІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. Починалась палка суперечка .. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки (М. Коцюбинський); Нема вже чорнила. Словник української мови у 20 томах
  5. олівець — ОЛІВЕ́ЦЬ (тоненька паличка графіту в дерев'яній оправі, якою пишуть), О́ЛИВО заст. Зробив олівцем якісь помітки на паперах (Григорій Тютюнник); Для себе, братики, спишу, Ще раз те оливо потрачу (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
  6. олівець — Оліве́ць, олівця́, -вце́ві, -вце́м, на -вці́, по -вцю́; -вці́, -вці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. олівець — ОЛІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев’яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. Починалась палка суперечка.. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки (Коцюб., І, 1955, 324); Нема вже чорнила. Словник української мови в 11 томах