олімп

ОЛІ́МП, у, ч.

1. (з великої літери). Гора, на якій, за віруваннями стародавніх греків, жили боги.

Щось величне й гарне встає перед очима: давній Олімп з богами, .. закутаний в сизу імлу (Н.-Лев., III, 1956, 313);

Вже по дорозі до Салонік з правого боку весь час стояв перед нами Олімп (Коцюб., III, 1956, 349);

// Зібрання, сонм богів.

*Образно. [Любов:] Закон причинності, спадок, виродження, — от наші нові боги… [Острожин:] Веселий Олімп, нема що казать! (Л. Укр., II, 1951, 13);

// перен. Вершина чого-небудь.

Великий Жовтень визволив жінку з мороку безправ’я, піднявши.. її до Олімпу державної влади (Рад. Укр., 12. III 1967, 4).

2. жарт., ірон. Верхівка визначних діячів літератури, мистецтва і т. ін.

Літературний олімп.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Олімп — Олі́мп 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Олі́мп 2 іменник чоловічого роду гора в Греції Орфографічний словник української мови
  2. Олімп — Олімп, Олімпій; Олімпіан гр.; Olympos — Олімп — гора, яку стародавні греки вважали місцеперебуванням богів; Olympios — олімпійський. Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Олімп — -у, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – місцеперебування богів на однойменній горі. || перен. Вершина чого-небудь. 2》 перен. Вибране коло, верхівка якоїсь соціальної групи. || Верхівка визначних діячів літератури, мистецтва і т. ін. Літературний олімп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. олімп — ОЛІ́МП, у, ч. 1. (з великої літери). Гора, на якій, за віруваннями стародавніх греків, жили боги. Щось величне й гарне встає перед очима: давній Олімп з богами, .. закутаний в сизу імлу (І. Словник української мови у 20 томах
  5. олімп — олі́мп (грец. Όλυμπος) 1. Гірський (висота – 2917 м) масив у Греції. 2. За давньогрецькою міфологією місцеперебування богів. 3. О. літературний – фігуральна назва верхівки визнаних письменників (іноді з відтінком жарту, іронії). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Олімп — Найвищий гірський масив Греції над зат. Термаїкос (Салоніцькою); вис. до 2917 м; за віруваннями стародавніх греків, місце перебування гол. грец. божеств (т.зв. олімпійців). У 1998 трагічна загибель укр. літака, який прямував до Салонік. Універсальний словник-енциклопедія
  7. олімп — ВЕРШИ́НА чого (найвища точка розвитку, найвищий ступінь вияву чогось і т. ін.), ВНЕ́ЦЬ, ВЕРХІ́В'Я, АПОГЕ́Й книжн., ЗЕНІ́Т книжн., КУЛЬМІНА́ЦІЯ книжн., ПІК книжн., ОЛІ́МП книжн., ВЕРХОВИ́НА рідше. Словник синонімів української мови
  8. Олімп — Олі́мп, -пу, -пові, на -пі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)