олімп

ВЕРШИ́НА чого (найвища точка розвитку, найвищий ступінь вияву чогось і т. ін.), ВНЕ́ЦЬ, ВЕРХІ́В'Я, АПОГЕ́Й книжн., ЗЕНІ́Т книжн., КУЛЬМІНА́ЦІЯ книжн., ПІК книжн., ОЛІ́МП книжн., ВЕРХОВИ́НА рідше. Найвидатнішим твором письменниці (Ірини Вільде), вершиною її художньої майстерності є роман "Сестри Річинські" (з газети); (Ярослав:) Людина справді є вінець творіння (О. Левада); (Валент:) Юрба плескала не тоді, як справді ставав ти на верхів'ї свого хисту, а як спускався до низин (Леся Українка); Стрілянина ще не дійшла свого апогею (Ю. Яновський); Його щастя дійшло до зеніту (І. Франко); Фронт будівництва.. набрав кульмінації (В. Минко); Сходження на футбольний олімп — заповітна мрія кожного гравця (з газети); Літо — напружена пора на авіаційному транспорті, а серпень — її пік (з газети); Юра був на верховинах щастя (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

Олімп — Олі́мп 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Олі́мп 2 іменник чоловічого роду гора в Греції Орфографічний словник української мови
Олімп — Олімп, Олімпій; Олімпіан гр.; Olympos — Олімп — гора, яку стародавні греки вважали місцеперебуванням богів; Olympios — олімпійський. Власні імена людей. Словник-довідник
Олімп — -у, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – місцеперебування богів на однойменній горі. || перен. Вершина чого-небудь. 2》 перен. Вибране коло, верхівка якоїсь соціальної групи. || Верхівка визначних діячів літератури, мистецтва і т. ін. Літературний олімп. Великий тлумачний словник сучасної мови
олімп — ОЛІ́МП, у, ч. 1. (з великої літери). Гора, на якій, за віруваннями стародавніх греків, жили боги. Щось величне й гарне встає перед очима: давній Олімп з богами, .. закутаний в сизу імлу (І. Словник української мови у 20 томах
олімп — олі́мп (грец. Όλυμπος) 1. Гірський (висота – 2917 м) масив у Греції. 2. За давньогрецькою міфологією місцеперебування богів. 3. О. літературний – фігуральна назва верхівки визнаних письменників (іноді з відтінком жарту, іронії). Словник іншомовних слів Мельничука
Олімп — Найвищий гірський масив Греції над зат. Термаїкос (Салоніцькою); вис. до 2917 м; за віруваннями стародавніх греків, місце перебування гол. грец. божеств (т.зв. олімпійців). У 1998 трагічна загибель укр. літака, який прямував до Салонік. Універсальний словник-енциклопедія
Олімп — Олі́мп, -пу, -пові, на -пі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
олімп — ОЛІ́МП, у, ч. 1. (з великої літери). Гора, на якій, за віруваннями стародавніх греків, жили боги. Щось величне й гарне встає перед очима: давній Олімп з богами, .. закутаний в сизу імлу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах