Олімп
Олі́мп
-у, ч.
1》 У давньогрецькій міфології – місцеперебування богів на однойменній горі.
|| перен. Вершина чого-небудь.
2》 перен. Вибране коло, верхівка якоїсь соціальної групи.
|| Верхівка визначних діячів літератури, мистецтва і т. ін. Літературний олімп.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Олімп — Олі́мп 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Олі́мп 2 іменник чоловічого роду гора в Греції Орфографічний словник української мови
- Олімп — Олімп, Олімпій; Олімпіан гр.; Olympos — Олімп — гора, яку стародавні греки вважали місцеперебуванням богів; Olympios — олімпійський. Власні імена людей. Словник-довідник
- олімп — ОЛІ́МП, у, ч. 1. (з великої літери). Гора, на якій, за віруваннями стародавніх греків, жили боги. Щось величне й гарне встає перед очима: давній Олімп з богами, .. закутаний в сизу імлу (І. Словник української мови у 20 томах
- олімп — олі́мп (грец. Όλυμπος) 1. Гірський (висота – 2917 м) масив у Греції. 2. За давньогрецькою міфологією місцеперебування богів. 3. О. літературний – фігуральна назва верхівки визнаних письменників (іноді з відтінком жарту, іронії). Словник іншомовних слів Мельничука
- Олімп — Найвищий гірський масив Греції над зат. Термаїкос (Салоніцькою); вис. до 2917 м; за віруваннями стародавніх греків, місце перебування гол. грец. божеств (т.зв. олімпійців). У 1998 трагічна загибель укр. літака, який прямував до Салонік. Універсальний словник-енциклопедія
- олімп — ВЕРШИ́НА чого (найвища точка розвитку, найвищий ступінь вияву чогось і т. ін.), ВНЕ́ЦЬ, ВЕРХІ́В'Я, АПОГЕ́Й книжн., ЗЕНІ́Т книжн., КУЛЬМІНА́ЦІЯ книжн., ПІК книжн., ОЛІ́МП книжн., ВЕРХОВИ́НА рідше. Словник синонімів української мови
- Олімп — Олі́мп, -пу, -пові, на -пі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- олімп — ОЛІ́МП, у, ч. 1. (з великої літери). Гора, на якій, за віруваннями стародавніх греків, жили боги. Щось величне й гарне встає перед очима: давній Олімп з богами, .. закутаний в сизу імлу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах