1. Словник української мови в 11 томах

опонентка

ОПОНЕ́НТКА, и, ж. Жін. до опоне́нт 2.

Як завжди, він звертався до своєї постійної опонентки Одарки Степанівни (Жур., Дорога.., 1948, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опонентка — опоне́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. опонентка — -и. Жін. до опонент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опонентка — ОПОНЕ́НТКА, и, ж. Жін. до опоне́нт 2. Як завжди, він звертався до своєї постійної опонентки Одарки Степанівни (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах