опускатися

ОПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПУСТИ́ТИСЯ, опущу́ся, опу́стишся, док.

1. Переміщуватися нижче, спускатися донизу.

Петрову тінь мов хто укопав серед хати, — стоїть вона, то підскакує вгору, то опускається вниз (Мирний, І, 1954, 339);

Феофано лежала, дивилась на місяць, що опускався все нижче й нижче до моря, і мріяла (Скл., Святослав, 1959, 161);

*Образно. Конференція [меншовиків] своєю резолюцією несвідомо опускається до рівня ліберальної і монархічної буржуазії (Ленін, 11, 1970, 31);

Чим нижче опускався Василь по драбині посад, тим гіркіше пив (Мушк., Серце.., 1962, 297);

// Знижуючись, сідати на що-небудь (про птахів і т. ін.).

Ціла хмара горобців опустилась на коноплі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15);

// Знижуючись, осідати на що-небудь (про пил, сніг і т. ін.).

Курява якийсь час крутилась.. в.. промінні, а далі.. почала тихо опускатись на чорну тінь від церковці (Коцюб., І, 1955, 235);

Ось на цей зруб пелюстками ромашки опускається метелиця (Стельмах, Хліб.., 1959, 173);

// на що і без додатка. Сідати або лягати на що-небудь (про людей).

Під час коротких привалів, коли бійці опускались на холодне каміння, Воронцов не сідав, а весь час походжав між ними (Гончар, III, 1959, 103);

Опустивсь Любораченко на кріселко, і сам не знає, що з ним діється (Свидн., Люборацькі, 1955, 177);

// Переміщуватися вниз, лягаючи на що-небудь.

Він ніколи не бачив, щоб дорослі плакали з голоду.. Рука його мимохіть опустилась на торбинку з хлібом (Коцюб., І, 1955, 99);

Весла опустилися на воду, шлюпка полетіла до естакади (Ю. Янов., II, 1958, 109);

// Схилятися, пригинатися донизу.

Її повіки злегка тремтять, голова опускається нижче (Коцюб., II, 1955, 249);

Три молоді пружні гілки і на них десяток яблук опускалися до самої землі (Сенч., Опов., 1959, 30);

Знов офіцер подав команду, — і опустились дула вниз (Сос., II, 1958, 401);

// Звисати, спадати донизу.

Це був середнього зросту чолов’яга.., важкий, огрядний, з сивими вусами, кінчики яких опускалися нижче підборіддя (Руд., Остання шабля, 1959, 23);

Шаблюка висить.., Опустившись на боки коня (Граб., І, 1959, 473);

// Обвисати, слабнучи, втрачаючи пружність (про тіло, частини обличчя людини).

Болісно кривиться дід, в нього нижче опускаються щоки, і тільки тепер видно, як багато зморшок наснували на його обличчі роки (Стельмах, І, 1962, 242);

[Люцій (підходить до Нартала, що якось весь опустився, немов умерлий на хресті):] Здається, він зомлів. Хто має воду? (Л. Укр., II, 1951, 429).

Опуска́тися (опусти́тися) навпо́чіпки — присідати навпочіпки.

Він ..повернувся до шляху спиною і опустився навпочіпки на своїй латці (Панч, В дорозі, 1959, 46);

Опуска́тися (опусти́тися) на колі́на (навко́лішки) — ставати на коліна.

Охає [Данило] і.. опускається на коліна (Стельмах, II, 1962, 71);

Граф погасив на столику свічку, опустився навколішки перед іконою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 212).

◊ Ру́ки опуска́ються (опусти́лися) у кого — хтось впадає в апатію, стає пасивним, бездіяльним.

Оксані було тяжко признати.., що вона справді нічого не вміє робити, і руки опускалися в неї (Григ., Вибр., 1959, 236);

— Ой Панасе, Панасе, як тепер будемо жити? — зовсім опустилися руки в матері (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 8).

2. в що. Входити, поринати, занурюватися і т. ін. в що-небудь.

Я бачу, як камінець опускається щораз нижче й нижче в глибінь моря (Ю. Янов., II, 1958, 32);

Як до шахти опускався, З білим світом розставався (Уп., Вірші.., 1957, 207);

Русалка опустилася в воду по плечі і ..дивиться вгору на батька (Л. Укр., III, 1952, 192);

*Образно. Пора й перестати [плакати], бо є кінець сльозам..: голос хрипне, сльози сохнуть, опускаються в серце, на дно душі (Мирний, III, 1954, 19);

Залишаючись наодинці, він, мов водолаз, відразу опускався на дно спогадів, віддавався на повну владу болючих переживань (Збан., Сеспель, 1961, 191);

// розм. Сходити куди-небудь униз.

Оминаючи людей, Терентій.. опускається в яруги, що накриваються на ніч м’якою рядниною туману (Стельмах, І, 1962, 499);

Мерзлякувато пересмикуючи плечима, Гайдай опустився в машинний відділ (Донч., VI, 1957, 500).

3. Падати, звалюватися звідки-небудь.

Жовтий лист, зірвавшись з гілки, тихо опускається додолу, крутячись, мов метелик (Мирний, IV, 1955, 83);

Снаряди в маєтку падали й падали, із співом опускаючись з висоти (Гончар, III, 1959, 161);

// Бити, ударяти по чому-небудь.

Летить зверху тяжкий батьківський кулак і з сердитим криком опускається на спину переляканої дитини (Коцюб., І, 1955, 439);

Шабля, як блискавиця, опускалася раз по раз.. на голови ворогів (Цюпа, На крилах.., 1961, 27).

4. перен. Втрачати колишню працездатність, енергію, охайність і т. ін.

Хотів [Коропов] спитати, як йому живеться без Любки, але глянув на його заросле обличчя і зрозумів: опускається, дряхліє Гопченко (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 181);

Ти хочеш знати про П’ятницького.. Якось він опустився, ходить часто брудним, нічого не читає (Коцюб., III, 1956, 426);

За три роки важкого життя з Фросиною Семен Коляда дуже змінився. Опустився, міг тижнями не голитись (Зар., На.. світі, 1967, 63);

// рідко. Ставати занедбаним, занехаяним.

Через рік — веселе колись місце опустилося, заглухло (Мирний, І, 1949, 414).

5. перен. Насуваючись, охоплювати, окутувати собою що-небудь (про темряву, туман і т. ін.).

Мороз опускався над містом важким туманом (Собко, Зор. крила, 1950, 175);

Згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк (Стельмах, Хліб.., 1959, 408);

Ніч опустилась на землю непомітно, і в лісі стало зовсім темно (Збан., Ліс. красуня, 1955, 163).