ординація

Значення в інших словниках

1. ординація — Ордина́ція: — регламент [46-1;46-2] — тут: статут, положення [44-1] Словник з творів Івана Франка
2. ординація — ордина́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. ординація — Ордина́ція. Положення (про вибори, як також про інші державні виконавчі заходи). Нагляче внесене в справі кольпортажи, а також другі наглячі внесеня з виїмком внес[еня] п. Люеґера в справі цісарского ювилею і... Українська літературна мова на Буковині
4. ординація — -ї, ж., іст. 1》 Зведення правил, юридичних положень, приписів і т. ін. про що-небудь. 2》 Те саме, що майорат 1). 3》 Заробіток, що сплачувався натурою в панських маєтках. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ординація — (церков.) висвята Словник чужослів Павло Штепа
6. ординація — ОРДИНА́ЦІЯ, ї, ж., іст. 1. Зведення правил, юридичних положень, приписів і т. ін. про що-небудь. Серед косарів був літній уже козак, якого звали Приблуда. Після останньої ординації він не попав до реєстру, і тепер ганяли його на панщину (П. Словник української мови у 20 томах
7. ординація — ордина́ція мед. лікарський кабінет; приймальня лікаря (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. ординація — Велике неподільне земельне володіння, яке цілком успадковував старший син (майорат) або найближчий кревний родич. Універсальний словник-енциклопедія
9. ординація — МАЙОРА́Т іст. (порядок спадкування нерухомого майна, за яким воно передавалося старшому синові або старшому в роді), ОРДИНА́ЦІЯ. Словник синонімів української мови