1. Словник української мови в 11 томах

осідок

ОСІ́ДОК, дку, ч., рідко. Постійне місце перебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція.

Це — повітове місто, осідок староства й окружного суду (Март., Тв., 1954, 258);

Місто [Одеса].. перетворилося у військовий табір. Всеросійська контрреволюція влаштувала тут свій генеральний осідок (Смолич, Світанок.., 1953, 8);

// Притулок, пристановище.

— Учня тобі треба взяти, брате Остапе, — сказав Шевченко.. — Та треба, — відповідає Вересай, — ось як впишусь до старечого цеху в Миргороді та знайду осідок — візьму учня (Бурл., О. Вересай, 1959, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осідок — Осі́док. Місцеперебування, місцезнаходження Стоваришенє се мусить мати осідок в одній громаді, однак обсяг єго діланя може обнимати кілька сусідних громад (Канюк, 1906, 8)... Українська літературна мова на Буковині
  2. осідок — Резиденція, місце перебування, місце проживання; (штабу) штаб-квартира. Словник синонімів Караванського
  3. осідок — див. оселя Словник синонімів Вусика
  4. осідок — -дку, ч., рідко. Постійне місцеперебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція. || Притулок, пристановище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. осідок — ОСІ́ДОК, дку, ч. Постійне місце перебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція. Це – повітове місто, осідок староства й окружного суду (Л. Мартович); Поглядав [Карпо] кудись туди, де мав бути Дніпро, а значить, .. осідок козаків (Г. Словник української мови у 20 томах