осідок
Осі́док. Місцеперебування, місцезнаходження Стоваришенє се мусить мати осідок в одній громаді, однак обсяг єго діланя може обнимати кілька сусідних громад (Канюк, 1906, 8); Свій осідок має товариство в льокали “Православної Академії” в митрополичій резиденциї і там відтримує свої виділові засіданя (Звідомл., 1914, 47)
// порівн. пол. osiadać — 1) осідати, 2) облаштовуватися, siedziba — місцеперебування установи; укр. садиба — будинок з прилеглим до нього садом, городом та господарськими будівлями.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осідок — Резиденція, місце перебування, місце проживання; (штабу) штаб-квартира. Словник синонімів Караванського
- осідок — див. оселя Словник синонімів Вусика
- осідок — -дку, ч., рідко. Постійне місцеперебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція. || Притулок, пристановище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осідок — ОСІ́ДОК, дку, ч. Постійне місце перебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція. Це – повітове місто, осідок староства й окружного суду (Л. Мартович); Поглядав [Карпо] кудись туди, де мав бути Дніпро, а значить, .. осідок козаків (Г. Словник української мови у 20 томах
- осідок — ОСІ́ДОК, дку, ч., рідко. Постійне місце перебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція. Це — повітове місто, осідок староства й окружного суду (Март., Тв., 1954, 258); Місто [Одеса].. перетворилося у військовий табір. Словник української мови в 11 томах