1. Українська літературна мова на Буковині

осісти

Осі́сти. У сполуч. осісти на леді (на льоду) - залишитися ні з чим, вхопити облизня. Молодо-Чехи осіли, проте, вже другий раз на леді, раз при складаню антикоалициї славяньскої, тепер знов вдруге при аранжованю пустої обструкциї (Б., 1895, 43, 1)

// пол. osiadać па lodzie — залишитися ні з чим, вхопити облизня.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осісти — осі́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осісти — див. осідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осісти — ОСІ́СТИ див. осіда́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. осісти — ЗАХО́ДИТИ (про небесні світила — спускатися за лінію обрію), ЗАКО́ЧУВАТИСЯ, СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ, ПА́ДАТИ, ХОВА́ТИСЯ, ЗАПАДА́ТИ розм. — Док.: зайти́, закоти́тися, сі́сти, осі́сти, схова́тися, запа́сти. Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить (Т. Словник синонімів української мови
  5. осісти — ОСІ́СТИ див. осіда́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. осісти — Осіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. осісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = обсідати, обсісти 1 и 2. Чи бач, як медяник мухи обсіли — зжени лишень. Кобел. у. Осядуть думи, розіб'ють на стократ серце і надію. Шевч. 2) Садиться, сѣсть. Він осівсь на возі. Мкр. Н. 22. Словник української мови Грінченка