1. Українська літературна мова на Буковині

осібний

Осі́бний.

1. Окремий. Для сих справ буде мати осібний виділ (Б., 1895, 11, 2), Двірник не мас права без осібного дозволу Ради громадскої переступити прелімінар, т. зн. видати на що-небудь більше гроший, ніж ухвалила Рада (См.- Стоцький, Громада, 8); Протоколи засідань старшини списують ся в осібній книжці (Канюк, 1906, 27); Виробом вин і напоїв овочевих найліпше як займуть ся осібні спілки, так, як маємо молочарскі спілки для перерібки молока (Товариш, 1908, 228).

2. Те саме, що особовий. До сих поїздів, як також до осібних поїздів буковиньских льокальних зелізниць буде ся видавати у всіх стациях, через які наведені поїзди переходити будуть, білети поворотні по знижених цінах, котрих важність вигасає 7-го зглядно 8-го липня б[іжучого]р[оку]. (Б., 1907, 68, 3)

// пол. osobny-окремий, особливий

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осібний — осі́бний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. осібний — див. ОКРЕМИЙ.. Словник синонімів Караванського
  3. осібний — -а, -е. 1》 Те саме, що окремий 1), 2), 5). 2》 Належний окремій особі; власний, власницький. || Власт. окремій особі. 3》 Особливий, своєрідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осібний — ОСІ́БНИЙ, а, е. 1. Те саме, що окре́мий 1, 2, 5. В обидва поверхи галереї ведуть з дворика осібні сходи; .. високі і вузенькі нагору (Леся Українка); Перебираємо в пам'яті фільми останніх років, і лише деякі можуть прислужитися нашим внукам... Словник української мови у 20 томах
  5. осібний — ВЛА́СНИЙ (належний за правом власності; безпосередньо стосовний окремої особи), ОСОБИ́СТИЙ, СВІЙ, ОСІ́БНИЙ рідко; ПРИВА́ТНИЙ (не державний, не суспільний). Просто не знає Гена свого щастя. Словник синонімів української мови
  6. осібний — Осі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. осібний — ОСІ́БНИЙ, а, е, рідко. 1. Те саме, що окре́мий 1, 2, 5. В обидва поверхи галереї ведуть з дворика осібні сходи; ..високі і вузенькі нагору (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. осібний — Осібний, -а, -е Особый, особенный, отдѣльный. Словник української мови Грінченка