осібний

Значення в інших словниках

1. осібний — осі́бний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
2. осібний — Осі́бний. 1. Окремий. Для сих справ буде мати осібний виділ (Б., 1895, 11, 2), Двірник не мас права без осібного дозволу Ради громадскої переступити прелімінар, т. зн. видати на що-небудь більше гроший, ніж ухвалила Рада (См. Українська літературна мова на Буковині
3. осібний — див. ОКРЕМИЙ.. Словник синонімів Караванського
4. осібний — -а, -е. 1》 Те саме, що окремий 1), 2), 5). 2》 Належний окремій особі; власний, власницький. || Власт. окремій особі. 3》 Особливий, своєрідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. осібний — ОСІ́БНИЙ, а, е. 1. Те саме, що окре́мий 1, 2, 5. В обидва поверхи галереї ведуть з дворика осібні сходи; .. високі і вузенькі нагору (Леся Українка); Перебираємо в пам'яті фільми останніх років, і лише деякі можуть прислужитися нашим внукам... Словник української мови у 20 томах
6. осібний — ВЛА́СНИЙ (належний за правом власності; безпосередньо стосовний окремої особи), ОСОБИ́СТИЙ, СВІЙ, ОСІ́БНИЙ рідко; ПРИВА́ТНИЙ (не державний, не суспільний). Просто не знає Гена свого щастя. Словник синонімів української мови
7. осібний — ОСІ́БНИЙ, а, е, рідко. 1. Те саме, що окре́мий 1, 2, 5. В обидва поверхи галереї ведуть з дворика осібні сходи; ..високі і вузенькі нагору (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
8. осібний — Осібний, -а, -е Особый, особенный, отдѣльный. Словник української мови Грінченка