отвір

О́ТВІР, вору, ч.

1. Пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному; діра, відтулина, щілина.

Митруньо дубонів маленькими ніжками прямо до отвору в плоті (Март., Тв., 1954, 148);

В літаку стало так поночі, що тільки отвір над головами.. ледве вирізнявся блідою плямою (Ле, Клен. лист, 1960, 55);

Вгорі зірвало дошку, і в отвір потекла вода (Петльов., Хотинці, 1949, 5);

// Місце, яким закінчується або починається яка-небудь порожнина, заглибина.

Щоб таку велику ногу.. пропхати крізь горішній отвір халяви, то треба було добре [Іванові] попертися (Март., Тв., 1954, 223);

Тут оглянувся навколо легінь-сокіл верховинець: бачить — зяє чорний отвір при дорозі в самій скелі (Тич., II, 1957, 18);

В отворі ринви з’явилася собача морда (Ю. Янов., II, 1954, 44);

В цей час він побачив чорний отвір плескатого браунінга (Стельмах, II, 1962, 282);

// Місце входу або виходу куди— або звідки-небудь.

Заволікли всіх трьох в одну бічну штольню, поклали рядом, стали забивати отвір дошками (Ков., Тв., 1958, 61);

Вона.. непомітно натиснула на одну з колод у задній стіні, колода легко повернулася, відкриваючи прихований отвір (Загреб., Шепіт, 1966, 32);

Василько злегка відхиляв килим і заглядав чи залізав у отвір в стіні, де були заховані двоє радянських людей (Турч., Зорі.., 1950, 84);

// Пробоїна або заглибина певної форми і призначення в знарядді, матеріалі.

Зігнена груба штаба йшла наново в огонь, а коли була розігріта до білого, в.. діру треба було вбити обушницю — залізний прилад, на якому мав формуватися отвір у обусі сокири (Фр., IV, 1950, 190);

Для вимірювання найточніших отворів існують калібри (Собко, Любов, 1935, 11);

Отвори для болтів просвердлюють у дошках з розрахунку, щоб можна було охопити ріг будинку.., з якого починають встановлення опалубки (Колг. Укр., 4, 1958, 15).

2. Незамурована частина стіни, споруди, різної форми і призначення.

Весь дім трясся од зойку, кричав на пробі в порожні отвори вікон до чорної мряки (Коцюб., II, 1955, 89);

Кілька чоловік кидається до дверей.. З дверного отвору війнуло важким духом (Кол., На фронті.., 1959, 99);

Коли уважно придивитися, можна було помітити амбразури — прямокутні отвори, з яких добре видно все навколо (Ткач, Крута хвиля, 1956, 141).

3. мет. Місце в доменній печі, через яке випускають метал або шлак; льотка.

Варто юнакові один раз зазирнути в нажарене до білого черево мартена.. — і вже ніколи не забуде він цього видовища, навіки прикує [воно] його до вогнедишних отворів — вікон мартена (Загреб., Спека, 1961, 60);

Вчасно відкрити отвір у мартенівській печі і випустити готову плавку в ківш .. — значить дати плавку за графіком і в заданий аналіз (Наука.., 1, 1957, 9).