1. Словник синонімів Вусика

отвір

Вилазка, вилазок, вилом, відтулина, вушко (в голки), дзюра, дзюрка, діра, дірка, діромаха, дірочка, душник, зашкалубина, лаз, лазівка, лазка, пробоїна, прогайвина, прогаймина, прогалина, продух, продухвина, продуховина, пройма, пролаз, пролазка, пролам, пролом, проломина, проран, прорив, проріз, проріха, прорішка, проточина (від мишей), прощілина, розколина, розколинка, тріщина, тріщинка, ушко (в голки), ширінька, шірінька, шкалубина, шкалюба, шкалюбина, шкаруба, шкарубина, шпара, шпарина, шпаринка, шпарка, щілина, щілинка

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отвір — о́твір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. отвір — Діра, відтулина, щілина; (тунелю) гирло; (як капіляр) пора; (замковий) шпарина; (у стіні) проріз, ПРОБІЙ, (для зброї) амбразура; (вулькана) кратер. Словник синонімів Караванського
  3. отвір — [отв'ір] -вору, м. (на) -вор'і, мн. -ворие, -вор'іў Орфоепічний словник української мови
  4. отвір — -вору, ч. 1》 Пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному; діра, відтулина, щілина. || Місце, яким закінчується або починається яка-небудь порожнина, заглибина. || Місце входу або виходу куди- або звідки-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. отвір — О́ТВІР, вору, ч. 1. Пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному; діра, відтулина, щілина. Митруньо дубонів маленькими ніжками прямо до отвору в плоті (Л. Мартович); Людська рука пробігає швидко по рамі вікна, шукаючи отвору (С. Словник української мови у 20 томах
  6. отвір — НА́ВСТІЖ (з дієсл. відчинити, відкрити тощо — на всю ширину), НА́СТІЖ розм., НАРО́ЗТІЖ розм., О́ТВОРОМ розм. Ворота до Бондарихи у двір одчинені, двері в хату — теж навстіж (С. Васильченко); — Просимо, просимо, пане добродію! — каже Гвинтовка. Словник синонімів української мови
  7. отвір — О́твір, о́твору; -вори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. отвір — О́ТВІР, вору, ч. 1. Пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному; діра, відтулина, щілина. Митруньо дубонів маленькими ніжками прямо до отвору в плоті (Март., Тв., 1954, 148); В літаку стало так поночі, що тільки отвір над головами.. Словник української мови в 11 томах