отецький

ОТЕ́ЦЬКИЙ, а, е, діал., уроч. Батьківський.

Прозивався він Кавун; і як назве було капітан Кавуновим, то він і просить, щоб його так не величав, бо я, каже, свого отецького прізвища не цураюсь (П. Куліш, Вибр., 1969, 278);

Ще танки мчали без упину, Іще горів отецький дім, А він вже думав про зернину В пшеничнім колосі тугім (Мал., Запов. джерело, 1959, 17);

— Благословляю вас, діти мої, моїм отецьким благословенням (Смолич, Мир.., 1958, 56).

О́тецький син; О́тецька дити́на, заст. — назва, що вживається щодо сина або дочки порядних батьків.

Бачать вони наймичку в козака, молоденьку, моторну й працьовиту, розпитали, що вона за людина, довідались, що вона дитина отецька (П. Куліш, Вибр., 1969, 278);

Галаган.. спитав: А ти ж що — безбатченко? — Ні, син я отецький, тільки батько померли, — відказав Андріян (Бурл., О. Вересай, 1959, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отецький — оте́цький прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. отецький — -а, -е, діал., уроч. Батьківський. Отецький син; Отецька дитина, заст. — назва, що вживається щодо сина або дочки порядних батьків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отецький — Батьківський, батьків, див. отцевий, отчий Словник чужослів Павло Штепа
  4. отецький — ОТЕ́ЦЬКИЙ, а, е, діал., уроч. Батьківський. Прозивався він Кавун; і як назве було капітан Кавуновим, то він і просить, щоб його так не величав, бо я, каже, свого отецького прізвища не цураюсь (П. Словник української мови у 20 томах
  5. отецький — ба́тьків (оте́цький) син. 1. Спадкоємець заможних батьків. Не один батьків син і худобу б свою віддав, і у батраки пішов би, аби б його полюбила Тетяна! (Г. Квітка-Основ’яненко); (Юда:) Та я ж отецький син, ще й одинак! (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  6. отецький — БА́ТЬКІВСЬКИЙ (належний батькові, батькам, узагалі предкам), О́ТЧИЙ уроч., заст., ОТЕ́ЦЬКИЙ уроч., діал. — Дивлюся я, мого батьківського дому, що стояв над самою вулицею, нема. Тільки головешки куряться (І. Словник синонімів української мови
  7. отецький — Оте́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. отецький — Оте́цький, -а, -е 1) Отцовскій. Приблудився та до отецького двору. Чуб. І. 173. отецький син, отецька дитина. Названіе, прилагаемое къ добропорядочному сыну добропорядочныхъ родителей. Ой Василю, Василю, отецька дитино! Грин. III. 689. Словник української мови Грінченка