1. Словник української мови в 11 томах

оцінка

ОЦІ́НКА, и, ж.

1. Дія за знач. оціни́ти, оці́нювати.

Літом якраз вони ганяють по селах, один — кустарів описує, а другий — здається, над оцінкою землі працює (Мирний, V, 1955, 385);

Насмілюсь прохати дозволу Вашого прислати Вам ту комедію на перегляд і оцінку (Коцюб., III, 1956, 123);

Питання про експропріацію дрібних землеробів має величезну вагу для розуміння і оцінки капіталізму в землеробстві взагалі (Ленін, 27, 1972, 196).

2. Вартість, ціна чого-небудь.

Оцінка.. майна встановлюється не вища від середніх ринкових цін, що існують на дане майно (Цив. кодекс УРСР, 1950, 57).

3. Думка, міркування про якість, характер, значення і т. ін. кого-, чого-небудь.

Його [Черниша] роботі навіть вибагливий Іван Антонович дав позитивну оцінку (Гончар, III, 1959, 238);

Віра пригадала, що останнім часом читала якусь рецензію з негативною оцінкою творчості Достоєвського (Руд., Вітер.., 1958, 59).

4. Прийняте позначення якості знань і поведінки учнів.

Третя чверть кінчається, і кожному хочеться підвищити свої оцінки (Багмут, Щасл. день.., 1951, 94);

Вчителі.. почали задавати додому завдання та ставити оцінки на уроках (Мушк., Чорний хліб, 1960, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцінка — оці́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оцінка — (становища) характеристика; (твору) думка <�відгук> про, (писана) рецензія; (шкільна) бал; (дія) оцінювання, оцінення, цінування, (товару) таксація. Словник синонімів Караванського
  3. оцінка — [оуц’інка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  4. оцінка — -и, ж. 1》 Дія за знач. оцінити, оцінювати. 2》 Вартість, ціна чого-небудь. 3》 Думка, міркування про якість, характер, значення і т. ін. кого-, чого-небудь. 4》 Прийняте позначення якості знань і поведінки учнів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оцінка — ОЦІ́НКА, и, ж. 1. Дія за знач. оціни́ти, оці́нювати. Літом якраз вони ганяють по селах, один – кустарів описує, а другий – здається, над оцінкою землі працює (Панас Мирний); Насмілюсь прохати дозволу Вашого прислати Вам ту комедію на перегляд і оцінку (М. Словник української мови у 20 томах
  6. оцінка — Ціннісне судження, будь-яке висловлювання, що містить позитивне чи негативне ставлення до чогось чи когось. Універсальний словник-енциклопедія
  7. оцінка — ОЦІНКА — одне з основних (поряд з нормою та цінністю) понять аксіології (теорії цінностей) та логіки оцінок (формальної аксіології), яке відображає ціннісний аспект взаємодії дійсності та людини. Філософський енциклопедичний словник
  8. оцінка — ВА́РТІСТЬ (виражена в грошах цінність чого-небудь), ЦІНА́, ОЦІ́НКА, РОЗЦІ́НКА рідше. Селянин віддавав поміщикові частину врожаю.. або оплачував її вартість грішми (з підручника); Я запитала антикварія про ціну книжки (Леся Українка); Оцінка майна. Словник синонімів української мови