1. Словник української мови в 11 томах

пайка

ПА́ЙКА¹, и, ж.

1. Частка чого-небудь спільного, яка дістається комусь при розподілі.

При кожнім молоченню, як робітники йшли на обід, Іван відбирав свою пайку, а відносив додому вночі (Март., Тв., 1954, 357);

// Шматок хліба, одержуваний за певними нормами на певний строк.

На мостині, в головах у Володьки, показалася над’ їдена житня пайка, глечик з водою, насипана на діл купка солі (Вас., І, 1959, 78);

— Що ж це виходить? Ольга віддала нам свою пайку хліба. Так чи ні? (Кучер, Голод, 1961, 160).

2. перен. Якась частина, певна кількість чого-небудь.

З задоволенням згадав [Начко] про скінчену вже пайку своєї денної праці (Фр., VI, 1951, 254);

В розвиток великої, могутньої, правдивої і вільної, за натхненним визначенням Тургенєва, російської мови принесла свою пайку і мова українська, мова-сестра (Рильський, III, 1955, 96);

Катерина, як найстарша з сестер, обрала собі найважчу пайку в загальному обов’язку: вартування біля хворого по ночах (Вільде, Сестри.., 1958, 98).

ПА́ЙКА², и, ж., спец. Дія за знач. пая́ти; паяння.

У техніці все ширше застосовується ультразвук для зварювання металу, для пайки алюмінію і нержавіючої сталі (Наука.., 1, 1960, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пайка — па́йка: часть, надѣлъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. пайка — замість долі – частка Від ділити походить слово доля. Ним у старій системі мір позначали одиницю маси (ваги), що дорівнювала 44,435 міліграма. Називали так і частину музичного такту, на яку припадає наголос (сильна доля). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. пайка — па́йка 1 іменник жіночого роду частка па́йка 2 іменник жіночого роду паяння Орфографічний словник української мови
  4. пайка — ПАЙКА – ПАЙОК Пайка. 1. Частка чогось спільного, яка дістається комусь при розподілі; частина чого-небудь. При кожнім молоченню, як робітники йшли на обід, Іван відбирав свою пайку, а відносив додому вночі (Лесь Мартович)... Літературне слововживання
  5. пайка — див. ПАЙ; (хліба) СОВ. норма, порція, ЖМ. шматок. Словник синонімів Караванського
  6. пайка — див. частина Словник синонімів Вусика
  7. пайка — I -и, ж. 1》 Частка чого-небудь спільного, яку одержує хтось під час розподілу. || Шматок хліба, одержуваний за певними нормами на певний строк. 2》 перен. Якась частина, певна кількість чого-небудь. II -и, ж., спец. Дія за знач. паяти; паяння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. пайка — Частка, частина Словник чужослів Павло Штепа
  9. пайка — ПА́ЙКА, и, ж. 1. Частка чого-небудь спільного, яка дістається комусь при розподілі. При кожнім молоченню, як робітники йшли на обід, Іван відбирав свою пайку, а відносив додому вночі (Л. Словник української мови у 20 томах
  10. пайка — Па́йка, -йки, -йці; па́йки, па́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. пайка — Пайка, -ки ж. Паекъ, часть. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Як зароде Бог гліба, то й ваша пайка буде, хоч і не орали-сте. Камен. у. Словник української мови Грінченка