1. Словник української мови в 11 томах

пака

ПА́КА, и, ж.

1. Велика кількість зв’язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів.

Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і скидати їх у кузов (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20);

Дівчина не полінувалася і розв’язала паку книг (Мартич, Друзі.., 1962, 16);

Сіно краще зберігати в паках, кормову солому подрібненою (Хлібороб Укр., 7, 1966, 17).

2. Ряд, сукупність складених один на одний предметів; стос.

— Оту паку боргових документів візьми й перевір (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 49);

— У них знайдено цілі паки порожніх медичних грілок (Кучер, Трудна любов, 1960, 446);

Якщо зокола — рай, то тут — прояви Вмирання, муки й розпачу людей, Що мук своїх самі не відчувають, Куняючи [в поїзді] над паками речей (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 51).

3. спец. Великий тюк товару.

Пака тютюну; Пака бавовни.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пака — Па́ка: — великий тюк [51] — скриня [I] — ящик [17] Словник з творів Івана Франка
  2. пака — па́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пака — Па́ка. Ящик, коробка. -Дай тобі Боже здоровля, Самсонюк, що остеріг! — подумав Грінка на борзі та й одним духом став коло паки, другим гепнув ся на землю, а третім уже був за пакою - під ліжком!.. (Галій, 30) // пол. paka — ящик, коробка. Українська літературна мова на Буковині
  4. пака — Жмут, пачка; (тютюну) папуша, (товарів) сов. тюк. Словник синонімів Караванського
  5. пака — -и, ж. 1》 Велика кількість зв'язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. 2》 Ряд, сукупність складених один на одний предметів; стос. 3》 спец. Великий тюк товару. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пака — ПА́КА, и, ж. 1. Велика кількість зв'язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і скидати їх у кузов (Ю. Бедзик); Дівчина не полінувалася і розв'язала паку книг (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. пака — па́ка 1. ящик, коробка (м, ср, ст) 2. товариство, компанія (ст): Я грав в три карти. Грав Кулюс і грав Американ. Деколи грав Цєпа. Ми всі були одна пака. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пака — ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. Словник синонімів української мови
  9. пака — Па́ка, -ки, -ці; па́ки, пак Правописний словник Голоскевича (1929 р.)