пака

ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. книжок, паперів — безсистемно складених); ПАКУ́НОК рідше (кілька зв'язаних предметів); ПАПУ́ША (перев. тютюну); ПАКЕ́Т спец. (перев. будівельних матеріалів). Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і складати їх у кузов (Ю. Бедзик); На шаховому столику лежала пачка центральних газет (Я. Качура); Рухались так: попереду платформа з тюками вати, за нею паровоз і позаду теж платформа з ватою (О. Гончар); Горою лежали тюки пресованого сіна (А. Шиян); Лежить на столі цілий стіс книжок (Ю. Збанацький); Стос ретельно списаних паперів Сповнив скриньку потайну бюро (М. Бажан); За кілька хвилин виросла ціла стопа аркушів (З. Тулуб); На високій дерев'яній кафедрі перед Савою Петровичем збирається ціла купа записок (Є. Гуцало); Тут же стояла гвинтівка, три пакунки книжок, зашнурованих шпагатом (В. Кучер); Біля сідел у хлопців приторочені величезні папуші жовтого кримського тютюну (О. Гончар); Арматурні пакети; Боєприпаси.. транспортували у величезних пакетах (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пака — Па́ка: — великий тюк [51] — скриня [I] — ящик [17] Словник з творів Івана Франка
  2. пака — па́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пака — Па́ка. Ящик, коробка. -Дай тобі Боже здоровля, Самсонюк, що остеріг! — подумав Грінка на борзі та й одним духом став коло паки, другим гепнув ся на землю, а третім уже був за пакою - під ліжком!.. (Галій, 30) // пол. paka — ящик, коробка. Українська літературна мова на Буковині
  4. пака — Жмут, пачка; (тютюну) папуша, (товарів) сов. тюк. Словник синонімів Караванського
  5. пака — -и, ж. 1》 Велика кількість зв'язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. 2》 Ряд, сукупність складених один на одний предметів; стос. 3》 спец. Великий тюк товару. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пака — ПА́КА, и, ж. 1. Велика кількість зв'язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і скидати їх у кузов (Ю. Бедзик); Дівчина не полінувалася і розв'язала паку книг (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. пака — па́ка 1. ящик, коробка (м, ср, ст) 2. товариство, компанія (ст): Я грав в три карти. Грав Кулюс і грав Американ. Деколи грав Цєпа. Ми всі були одна пака. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пака — Па́ка, -ки, -ці; па́ки, пак Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пака — ПА́КА, и, ж. 1. Велика кількість зв’язаних, скріплених мотузкою однорідних предметів. Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і скидати їх у кузов (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах