паморочитися

ПА́МОРОЧИТИСЯ, читься, недок. Втрачати здатність ясно й чітко мислити (про мозок, розум і т. ін.).

Димар [над котельнею] відчайдушно гойдався на вітру, вершина його безустанно циркулювала по колу, і від цього стрімкого карусельного бігу морозило душу, паморочився мозок (Вол., Наддн. висоти, 1953, 27).

Па́морочиться голова́ (в голові́):

а) хтось впадає у напівнепритомний стан, починає фізично нездужати.

— Не знаю, що воно… Голова паморочиться, нудить… і нічим дихати… (Шиян, Гроза.., 1956, 53);

Від цих думок Рубін почав дужче схлипувати, всередині наростав такий біль, що паморочилося в голові (Сенч., Опов., 1959, 25);

б) хтось втрачає здатність ясно й чітко мислити, тверезо ставитися до навколишнього.

Від успіхів паморочиться голова;

в) хтось лякається, страшиться чого-небудь.

[Ендерсон:] Як згадаю, що треба повертати в лікарню, то паморочиться в голові. Не лікарня, а дім для божевільних (Ірчан, І, 1958, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паморочитися — па́морочитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. паморочитися — [паморочиетиес'а] -чиец':а Орфоепічний словник української мови
  3. паморочитися — -читься, недок. Втрачати здатність ясно й чітко мислити (про мозок, розум і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паморочитися — ПА́МОРОЧИТИСЯ, читься, недок. Втрачати здатність ясно й чітко мислити (про мозок, розум і т. ін.). Димар [над котельнею] відчайдушно гойдався на вітру, вершина його безустанно циркулювала по колу, і від цього стрімкого карусельного бігу морозило душу, паморочився мозок (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
  5. паморочитися — голова́ кру́титься (моро́читься, па́морочиться, макі́триться і т. ін.) / закрути́лася (заморо́чилась, запа́морочилася, замакі́трилася і т. ін.) чия, у кого, кому і без додатка. 1. Кого-небудь охоплює стан, при якому все ніби хитається. Фразеологічний словник української мови
  6. паморочитися — ПА́МОРОЧИТИСЯ (про мозок, розум тощо — втрачати здатність ясно мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИСЯ, ДУРІ́ТИ, ЧМАНІ́ТИ розм.; ПЛУ́ТАТИСЯ, МІША́ТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ розм. (перев. із сл. в голові). — Док.: запа́морочитися, одурі́ти, очмані́ти. Словник синонімів української мови