паморочитися
ПА́МОРОЧИТИСЯ (про мозок, розум тощо — втрачати здатність ясно мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИСЯ, ДУРІ́ТИ, ЧМАНІ́ТИ розм.; ПЛУ́ТАТИСЯ, МІША́ТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ розм. (перев. із сл. в голові). — Док.: запа́морочитися, одурі́ти, очмані́ти. В усій його постаті вчувалася впевненість бувалого вояка, котрому за найтяжчої скрути не паморочиться голова (Ю. Бедзик); Її молода голова аж запаморочилася (І. Нечуй-Левицький); Від сліз дуріє голова (П. Грабовський); Далебі, від тих суперечок чманіє голова (К. Гордієнко); Чув (Калинович).., що йому в голові починає плутатися (І. Франко); — Ох, в голові мені мішається! — промовляла (Варка) (Марко Вовчок); Яцеві почало баламутитися в голові (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паморочитися — па́морочитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- паморочитися — [паморочиетиес'а] -чиец':а Орфоепічний словник української мови
- паморочитися — -читься, недок. Втрачати здатність ясно й чітко мислити (про мозок, розум і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- паморочитися — ПА́МОРОЧИТИСЯ, читься, недок. Втрачати здатність ясно й чітко мислити (про мозок, розум і т. ін.). Димар [над котельнею] відчайдушно гойдався на вітру, вершина його безустанно циркулювала по колу, і від цього стрімкого карусельного бігу морозило душу, паморочився мозок (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
- паморочитися — голова́ кру́титься (моро́читься, па́морочиться, макі́триться і т. ін.) / закрути́лася (заморо́чилась, запа́морочилася, замакі́трилася і т. ін.) чия, у кого, кому і без додатка. 1. Кого-небудь охоплює стан, при якому все ніби хитається. Фразеологічний словник української мови
- паморочитися — ПА́МОРОЧИТИСЯ, читься, недок. Втрачати здатність ясно й чітко мислити (про мозок, розум і т. ін.). Димар [над котельнею] відчайдушно гойдався на вітру, вершина його безустанно циркулювала по колу, і від цього стрімкого карусельного бігу морозило душу... Словник української мови в 11 томах