паморочливий

ПА́МОРОЧЛИВИЙ (який паморочить), ЗАПА́МОРОЧЛИВИЙ, ОДУРМА́НЛИВИЙ, ОДУРМА́НЮЮЧИЙ, ДУРМА́ННИЙ розм., МОРО́ЧЛИВИЙ розм. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому (Д. Ткач); У камері стояло важке, запаморочливе повітря (Ю. Збанацький); Степові квіти живуть скромно, спокійно, ощадливо, і їм немає потреби вбивати одні одних своїми одурманливими пахощами, як це роблять їхні родички-лісовички (В. Земляк); Все тут (на ярмарку) зливалося в гарячий, розмірений, одурманюючий гул (О. Гончар); З саду линули дурманні запахи південних квітів (Ю. Смолич); Перед нею мигнула блискавка, а під ногами запалась земля. Глибока, морочлива чорна безодня (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паморочливий — па́морочливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паморочливий — -а, -е. Який паморочить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паморочливий — ПА́МОРОЧЛИВИЙ, а, е. Який паморочить. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому. Розігнути б спину, відпочити б трохи (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  4. паморочливий — ПА́МОРОЧЛИВИЙ, а, е. Який паморочить. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому. Розігнути б спину, відпочити б трохи (Ткач, Крута хвиля, 1956, 60). Словник української мови в 11 томах