парк

ПАРК, у, ч.

1. Великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і розваг.

Двір Княжевича, особливо парк — наче перенесено з південного берега (Коцюб., III, 1956, 146);

Тихо й урочисто було в парку, і був він пустинний, але жила в ньому душа природи і душа людини (Смолич, Світанок.., 1953, 466);

// Великий сад спеціального призначення, звичайно відкритий для відвідувачів.

Парк є місцем масової культурно-політичної роботи й культурного відпочинку населення (Озелен. колг. села, 1955, 46);

Працівники зоопарку старанно вивчають умови життя тварин у природі і по змозі відтворюють їх у парку (Наука.., 9, 1956, 32).

2. Місце стоянки, ремонту й обслуговування певних транспортних засобів.

Робота Сірка полягала в тому, що він мав їздити в різних справах у трамвайні парки міста (Сенч., На Бат. горі, 1960, 105).

3. чого і без додатка. Певна сукупність транспортних засобів (залізничних, автомобільних і т. ін.).

Автомобільний парк країни зросте до розмірів, що забезпечать цілковите задоволення потреб у вантажних і пасажирських перевозках (Програма КПРС, 1961, 63);

// Сукупність засобів виробництва у тій чи іншій галузі народного господарства, промисловості і т. ін.

Останніми роками на наших підприємствах помітно поновлюється парк металорізального і ковальсько-пресового устаткування (Ком. Укр., 12, 1962, 16);

— Ти розкажи нам!.. Правда, що в вас [у СРСР ] не соха-бідарка Шкрябає землю полями-лугами? Встав я — й за мною тракторні парки Заблискотіли сліпучо плугами (Мал., За.. морем, 1950, 47).

4. військ. Пересувний склад, що постачає армію у воєнний час боєприпасами, інструментами, запасними частинами і т. ін.

Першим [на весілля] з’явився Федір Королевич — солдат Третього авіаційного парку Південно-Західного фронту (Смолич, Мир.., 1958, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парк — парк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парк — див. САД; (зоологічний) зоопарк, звіринець; (транспортних машин) депо. Словник синонімів Караванського
  3. парк — (від англ. park, лат. parricus — відгороджене місце) ділянка землі для прогулянок, відпочинку, гри з природною або посадженою рослинністю, алеями, водоймами тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. парк — [парк] -ку, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  5. парк — -у, ч. 1》 Великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і розваг. || Великий сад спеціального призначення, звичайно відкритий для відвідувачів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. парк — Гай, гайочок, гайок, гаїна Словник чужослів Павло Штепа
  7. парк — ПАРК, у, ч. 1. Великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і розваг. Двір Княжевича, особливо парк – наче перенесено з південного берега (М. Словник української мови у 20 томах
  8. парк — (англ. park, від лат. parricus – відгороджене місце) 1. Упорядкована ділянка з природними або штучними зеленими насадженнями, алеями, водоймами. 2. Сукупність рухомого складу (вагонів, автомашин тощо) різних видів транспорту. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. парк — Назва, запроваджена у франц. садівничому мистецтві XVII-XVIII ст. для означення природних частин впорядкованих садів; пізніше прийнялася щодо ландшафтних садів у Англії, далі по цілій Європі; різновиди: садибні, національні, публічні (міські, курортні) п. Універсальний словник-енциклопедія
  10. парк — ПАРК (великий сад, гай, призначений для прогулянок), СКВЕР, САД, ЛІСОПА́РК (спеціально обладнаний приміський ліс). Позад височенного білого муру густо стовпилися дерева старезного парку (Ю. Смолич); На околиці села молодий сквер (О. Словник синонімів української мови
  11. парк — Парк, -ку, в -ку; па́рки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. парк — Земельна ділянка з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами, з різним устаткуванням. Найдавніші декоративні садові насадження, що відомі з письмових джерел, були створені в храмових комплексах Ментухотепів (2160–2000 рр. до н.е. Архітектура і монументальне мистецтво