парк

ПАРК, у, ч.

1. Великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і розваг.

Двір Княжевича, особливо парк – наче перенесено з південного берега (М. Коцюбинський);

Тихо й урочисто було в парку, і був він пустинний, але жила в ньому душа природи і душа людини (Ю. Смолич);

// Великий сад спеціального призначення, звичайно відкритий для відвідувачів.

Працівники зоопарку старанно вивчають умови життя тварин у природі і по змозі відтворюють їх у парку (з наук.-попул. літ.).

2. Місце стоянки, ремонту й обслуговування певних транспортних засобів.

Робота Сірка полягала в тому, що він мав їздити в різних справах у трамвайні парки міста (І. Сенченко);

Троле́йбус іде в парк.

3. чого і без дод. Певна сукупність транспортних засобів (залізничних, автомобільних і т. ін.).

Автомобільний парк;

Машинно-тракторний парк;

// Сукупність засобів виробництва у тій чи іншій галузі народного господарства, промисловості і т. ін.

Верстатний парк.

4. військ. Пересувний склад, що постачає армію у воєнний час боєприпасами, інструментами, запасними частинами і т. ін.

Першим [на весілля] з'явився Федір Королевич – солдат Третього авіаційного парку Південно-Західного фронту (Ю. Смолич).

(1) Англі́йський па́рк – парк, в якому планування стежок, насадження дерев, кущів схожі на справжній ліс;

(2) Зоологі́чний парк (сад, рідше садо́к) – об'єкт природно-заповідного державного фонду, метою якого є організація культурно-освітньої і науково-дослідної роботи, створення експозиції рідкісних, екзотичних і місцевих видів тварин та наукове вивчення перев. диких тварин.

Війнуло на Олексу полонинським вітерцем зимненьким, роздулися ніздрі, очі заблищали, як у лева, що вирвався з клітки зоологічного саду й допався лісу (Г. Хоткевич);

Ведмідь у нас на Вкраїні, крім як у зоологічних парках, ніде не водиться, через те не так уже й страшно по наших лісах вальдшнепа, чи зайця, чи лисицю полювати (Остап Вишня);

Нахавадусі хотів, щоб саме цього ведмедя піймали живим для його зоологічного саду (М. Трублаїні);

Тих [орлів], що я бачила по зоологічних садках, не можна назвати птахами. Це облізлі, обскубані гуси із скляними очима (Ю. Яновський);

Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника й ботанічного та зоологічного садків (Ю. Смолич);

Головна родзинка зоологічного парку Асканії – 11 тисяч гектарів цілинного степу, який ніколи не знав плуга (з наук.-попул. літ.);

(3) Націона́льний парк – територія, на якій заборонено промислову діяльність людини з метою збереження рідкісних представників флори та фауни.

Площа ж державних заповідників і національних парків становить лише 290 тисяч гектарів (з газ.);

Посади́ти сад (парк і т. ін.) див. посади́ти;

Посадови́ти сад (парк і т. ін.) див. посадови́ти;

Саджа́ти сад (парк і т. ін.) див. саджа́ти;

Сади́ти сад (парк і т. ін.) див. сади́ти;

(4) Трамва́йний парк:

а) те саме, що Трамва́йне депо́ (див. депо́).

Робота Сірка полягала в тому, що він мав їздити в різних справах у трамвайні парки міста (І. Сенченко);

б) сукупність трамвайних вагонів;

(5) Ходови́й парк – парк машин, які перебувають в експлуатації.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парк — парк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парк — див. САД; (зоологічний) зоопарк, звіринець; (транспортних машин) депо. Словник синонімів Караванського
  3. парк — (від англ. park, лат. parricus — відгороджене місце) ділянка землі для прогулянок, відпочинку, гри з природною або посадженою рослинністю, алеями, водоймами тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. парк — [парк] -ку, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  5. парк — -у, ч. 1》 Великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і розваг. || Великий сад спеціального призначення, звичайно відкритий для відвідувачів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. парк — Гай, гайочок, гайок, гаїна Словник чужослів Павло Штепа
  7. парк — (англ. park, від лат. parricus – відгороджене місце) 1. Упорядкована ділянка з природними або штучними зеленими насадженнями, алеями, водоймами. 2. Сукупність рухомого складу (вагонів, автомашин тощо) різних видів транспорту. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. парк — Назва, запроваджена у франц. садівничому мистецтві XVII-XVIII ст. для означення природних частин впорядкованих садів; пізніше прийнялася щодо ландшафтних садів у Англії, далі по цілій Європі; різновиди: садибні, національні, публічні (міські, курортні) п. Універсальний словник-енциклопедія
  9. парк — ПАРК (великий сад, гай, призначений для прогулянок), СКВЕР, САД, ЛІСОПА́РК (спеціально обладнаний приміський ліс). Позад височенного білого муру густо стовпилися дерева старезного парку (Ю. Смолич); На околиці села молодий сквер (О. Словник синонімів української мови
  10. парк — Парк, -ку, в -ку; па́рки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. парк — ПАРК, у, ч. 1. Великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і розваг. Двір Княжевича, особливо парк — наче перенесено з південного берега (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. парк — Земельна ділянка з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами, з різним устаткуванням. Найдавніші декоративні садові насадження, що відомі з письмових джерел, були створені в храмових комплексах Ментухотепів (2160–2000 рр. до н.е. Архітектура і монументальне мистецтво