партійний
ПАРТІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до па́ртія 1 — 3.
— Центральний Комітет був і завжди буде для нас вищим керівним партійним органом (Головко, II, 1957, 465);
Член партії повинен: ..берегти партійну і державну таємницю (Статут КПРС, 1961, 4);
Я дав волю своєму почуттю, я говорив, що хочу жити роботою партійною (Л. Укр., III, 1952, 693);
Року 1890 він [І. Франко], вкупі з другими, засновує радикальну партію, стає на її чолі і видає партійний орган "Народ" (Коцюб., III, 1956, 35).
2. Стос. до члена партії (у 1, 2 знач.).
Вищим органом первинної партійної організації є партійні збори (Статут КПРС, 1961, 22);
Якийсь батальйонний, комісар в резерві поцікавився студентом, його партійним стажем (Ле, Право.., 1957, 112);
// Належний членові партії.
Батько охоче розповідав про все, що знав, і з гордістю показував червоненьку картку — партійний квиток (Юхвід, Оля, 1959, 218);
// Який об’єднує певну кількість членів партії або керує ними.
Первинна партійна організація — це основа партії (Матер. XXI з. КПУ, 1960, 66);
Партійний працівник;
// Який перебуває в партії, є членом партії.
— Ти — людина партійна, з нашого-таки й села, так що з тобою можна без шапкування, а по-простому (Тют., Вир, 1964, 82);
// у знач. ім. парті́йний, ного, ч.; парті́йна, ної, ж. Член Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — ВКП (б)).
Вона пояснила: — Син і дочка в них. І обоє партійні (Головко, II, 1957, 442).
3. Який відповідає духові, ідеології, програмі партії (у 2 знач.).
Маркс і Енгельс від початку і до кінця були партійними в філософії, уміли викривати відступи від матеріалізму.. (Ленін, 18, 1971, 333);
— Представники райкому партії повинні у вас [комсомольців] бувати. Вчити треба вас, партійному стилю роботи вчити (Логв., Літа.., 1960, 153);
// Який відповідає принципам і завданням певної партії, певного класу.
Мусимо творити й творимо класову, партійну літературу ленінізму, марксизму, не боячись закидів у тенденційності (Еллан, II, 1958, 192).
Парті́йне будівни́цтво — те саме, що партбудівни́цтво; Парті́йне вихова́ння — те саме, що партвихова́ння; Парті́йний акти́в — те саме, що партакти́в; Парті́йний квито́к (біле́т) — те саме, що партквито́к (партбіле́т).
Значення в інших словниках
- партійний — парті́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- партійний — (погляд) суб'єктивний; (хто) заанґажований, ЯК ІМ. член партії. Словник синонімів Караванського
- партійний — -а, -е. 1》 Прикм. до партія 1-3). Партійний ценз — у ряді держав з однопартійними системами – вимога, згідно з якою пасивне виборче право мають лише члени правлячої політичної партії. 2》 Стос. до члена партії (у 1, 2 знач.). || Належний членові партії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- партійний — ПАРТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до па́ртія 1–3. Вищій керівний партійний органо; Я дав волю своєму почуттю, я говорив, що хочу жити роботою партійною (Леся Українка); Року 1890 він [І. Словник української мови у 20 томах
- партійний — Парті́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)