партійний

парті́йний

-а, -е.

1》 Прикм. до партія 1-3).

Партійний ценз — у ряді держав з однопартійними системами – вимога, згідно з якою пасивне виборче право мають лише члени правлячої політичної партії.

2》 Стос. до члена партії (у 1, 2 знач.).

|| Належний членові партії.

|| Який об'єднує певну кількість членів партії або керує ними.

|| Який перебуває в партії, є членом партії.

|| у знач. ім. партійний, -ного, ч.; партійна, -ної, ж.

3》 Який відповідає духові, ідеології, програмі партії (у 2 знач.).

|| Який відповідає принципам і завданням певної партії, певного класу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. партійний — парті́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. партійний — (погляд) суб'єктивний; (хто) заанґажований, ЯК ІМ. член партії. Словник синонімів Караванського
  3. партійний — ПАРТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до па́ртія 1–3. Вищій керівний партійний органо; Я дав волю своєму почуттю, я говорив, що хочу жити роботою партійною (Леся Українка); Року 1890 він [І. Словник української мови у 20 томах
  4. партійний — Парті́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. партійний — ПАРТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до па́ртія 1 — 3. — Центральний Комітет був і завжди буде для нас вищим керівним партійним органом (Головко, II, 1957, 465); Член партії повинен: .. Словник української мови в 11 томах