партія
па́ртія
-ї, ж.
1》 Політична організація, яка виражає інтереси суспільного класу або його прошарку, захищає його інтереси і керує ним у досягненні певних цілей та ідеалів.
2》 Група осіб, об'єднаних спільністю яких-небудь політичних та економічних інтересів, за які вони борються, що може виникнути як опозиція всередині більшого угруповання, в середовищі представників одного класу.
|| Група осіб, об'єднаних якими-небудь спільними інтересами, поглядами, переконаннями.
3》 Група осіб, об'єднаних спільною метою (звичайно для певної роботи, зв'язаної з переїздами); загін.
|| Певна кількість людей, що мають якісь спільні ознаки (професію, освіту і т. ін.).
4》 Певна, звичайно значна кількість яких-небудь предметів, товарів, зібраних для відправлення, продажу і т. ін.
|| Певна кількість якої-небудь продукції, виготовленої на виробництві; серія.
5》 Частина багатоголосного музичного твору, виконувана одним співаком або одним інструментом.
Вести партію — виконувати частину багатоголосного музичного твору.
6》 у що і без додатка. Гра (в шахи, карти і т. ін.) від початку до кінця.
|| Усталений або винайдений ким-небудь хід такої гри.
7》 звичайно з означ., заст. Про одруження або заміжжя, а також про людину, що бере або взяла шлюб, з погляду її прийнятності, придатності як дружини. Вигідна партія.
Значення в інших словниках
- партія — па́ртія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- партія — (політична) спілка, організація; (геологів) загін, відділ, група; (краму) серія, комплект; (шахів) одна гра; (балетна) роля; (у шлюбі) пара; Ф. шлюб. Словник синонімів Караванського
- партія — (від лат. pars — частина). 1. Голос або голоси музичного твору для одного чи однорідної групи виконавців. 2. Розділ експозиції і репризи сонатної форми — головна П., зв’язувальна П., побічна П., заключна П. Словник-довідник музичних термінів
- партія — ПА́РТІЯ, ї, ж. 1. Політична організація, що виражає інтереси людей певного політичного, соціального, економічного або культурного спрямування і об'єднує найбільш активних його представників і керує ним для досягнення певних цілей... Словник української мови у 20 томах
- партія — па́ртія 1. частина (м, ср, ст): Щоб робота йшла швидше й ефективніше, вирішили вичитувати словник партіями (Авторка) 2. шк. матеріал, який вивчають упродовж кількох тижнів; розділ, тема (ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- партія — па́ртія [від лат. pars (partis) – частина, галузь, відділ] 1. Група осіб, виділених для певної роботи (напр., геологічна П.). 2. Певна кількість виготовлених або відвантажених на одну адресу товарів. 3. Гра до певного результату (напр., шахова П.). Словник іншомовних слів Мельничука
- партія — роби́ти па́ртію, заст. Одружуватися або виходити заміж. Молодша (Фесенківна) саме.. робила блискучу партію — і в той момент старий Фесенко вмер, лишивши маєток (М. Грушевський). Фразеологічний словник української мови
- партія — Па́ртія, -тії, -тією; -тії, -тій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- партія — ПА́РТІЯ, ї, ж. 1. Добровільний бойовий союз однодумців-комуністів, організований з представників робітничого класу, трудящих селян і трудової інтелігенції Радянського Союзу; Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956... Словник української мови в 11 томах
- партія — рос. партия 1. Політична організація. 2. Група осіб, створена для виконання певної програми, роботи, завдання (розвідувальна, геофізична). 3. Згрупований, підібраний асортиментний набір товарів. 4. Одна повна гра (у шахи, теніс, бадмінтон, карти тощо). 5. Партія в музиці. Eкономічна енциклопедія