партія

ПА́РТІЯ, ї, ж.

1. Політична організація, що виражає інтереси людей певного політичного, соціального, економічного або культурного спрямування і об'єднує найбільш активних його представників і керує ним для досягнення певних цілей, звичайно політичної влади.

Політична партія;

Демократична партія;

Кандидат у партію;

Член партії.

2. іст. У радян. час: правляча партія Радянського Союзу, що монополізувала державну владу, ідеологічне і політичне життя країни.

Комуністична партія Радянського Союзу.

3. кого, чого, яка. Соціальне об'єднання осіб, що мають спільні інтереси, погляди, переконання, єдиний погляд щодо певного питання.

Літературна партія;

Жіночі партії;

// заст. Група осіб, об'єднаних якими-небудь спільними інтересами, поглядами, переконаннями.

Він [писар] підібрав для себе свою партію, непогоджуючу [небажану] для батюшки (І. Нечуй-Левицький);

Літературна партія.

4. Група осіб, об'єднаних спільною метою (звичайно для певної роботи, зв'язаної з переїздами); загін.

В моїй [філоксерній] партії працюють полтавські селяни (М. Коцюбинський);

Лодиженко виринав то з одного, то з другого боку і знов зникав із своєю дослідницькою партією (Іван Ле);

// Певна кількість людей, що мають якісь спільні ознаки (професію, освіту і т. ін.).

Виявилось, платили сорок карбованців з навантаженого пуда, а партія з десятьох чоловік могла навантажити за день три вагони по тисячу пудів кожний (В. Підмогильний);

[Люба:] Завтра наш столичний аероклуб випускає чергову партію пілотів (І. Микитенко).

5. Певна, звичайно значна кількість яких-небудь предметів, товарів, зібраних для відправлення, продажу і т. ін.

Біля кліті вже стояла партія вагонеток, навантажених рудою (Олесь Досвітній);

Цієї миті він [Нестор] найбільше нагадує баришника, що клопочеться коло партії краму, який сподівається вигідно продати (О. Полторацький);

// Певна кількість якої-небудь продукції, виготовленої на виробництві; серія.

У практиці машинобудування однойменні деталі виготовляються, як правило, партіями (з наук. літ.).

6. Частина багатоголосного музичного твору, виконувана одним співаком або одним інструментом.

Вони грали увертюру з “Норми” в чотири руки; .. надто камінна гра була у пані княгині, що грала басову партію (Леся Українка);

Мелодія була проста, проте Лесі довелося чимало потрудитися, поки співаки засвоїли свої партії (М. Олійник).

7. у що і без дод. Гра (в шахи, карти і т. ін.) з початку до кінця.

На низенькому ослончику .. сидить Валя, коло нього дід Маркіян. Кінчають партію в шашки (С. Васильченко);

Артамонов програє Кононову підряд третю партію в шахи (Л. Дмитерко);

– Граєте в теніс? – Граю. – Чи схотіли б коли зі мною зіграти партію? (Ірина Вільде);

// Усталений або винайдений ким-небудь хід такої гри.

Іспанська партія – один з найпопулярніших дебютів. Він часто зустрічається в усіх значних турнірах нашого часу (з навч. літ.).

8. звичайно з означ., заст. Про одруження або заміжжя, а також про людину, що бере або взяла шлюб, з точки зору її прийнятності, придатності як дружини.

Ану ж Катря за два-три місяці сама передумає та знайде якусь відповіднішу партію (М. Грушевський);

Всі її близькі вважали його .. відповідною для неї партією, і вона також не мала причини інакше дивитися на це діло (Н. Кобринська);

[Настасія Юліанівна:] Юрій Гаврилович – оце справжня партія для Лесі (Л. Смілянський).

Вести́ па́ртію див. вести́.

△ (1) Мо́вна па́ртія – мова персонажу літературного твору.

У романі П. Загребельного “Розгін” тісно переплітаються мовні партії персонажів і мовні партії автора (з наук.-попул. літ.).