партія

ПА́РТІЯ, ї, ж.

1. Добровільний бойовий союз однодумців-комуністів, організований з представників робітничого класу, трудящих селян і трудової інтелігенції Радянського Союзу;

Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — В КП (б)).

Партія наша є союз свідомих, передових борців за визволення робітничого класу (Ленін, 12, 1970, 134);

У нас усіх єдина мати — І зветься Партія вона (Рильський, Сад.., 1955, 6).

2. Політична організація, що є найвищою формою організації якого-небудь класу і являє собою найактивнішу частину цього класу, яка захищає його інтереси і керує боротьбою з ворожими класами.

Року 1890 він [І. Франко], вкупі з другими, засновує радикальну партію, стає на її чолі (Коцюб., III, 1956, 35).

3. Група осіб, об’єднаних спільністю яких-небудь політичних і економічних інтересів, за які вони борються, що може виникнути як опозиція всередині більшого угруповання, в середовищі представників одного класу.

Нурла і Юзбаш стояли на чолі ворогуючих партій (Коцюб., І, 1955, 394);

// заст. Група осіб, об’єднаних якими-небудь спільними інтересами, поглядами, переконаннями.

Він [писар] підібрав для себе свою партію, непогоджуючу [небажану] для батюшки (Н.-Лев., IV, 1956, 153);

Літературна партія.

4. Група осіб, об’єднаних спільною метою (звичайно для певної роботи, зв’язаної з переїздами); загін.

В моїй [філоксерній] партії працюють полтавські селяни (Коцюб., III, 1956, 121);

Лодиженко виринав то з одного, то з другого боку і знов зникав із своєю дослідницькою партією (Ле, Міжгір’я, 1953, 101);

// Певна кількість людей, що мають якісь спільні ознаки (професію, освіту і т. ін.).

[Люба:] Завтра наш столичний аероклуб випускає чергову партію пілотів (Мик., І, 1957, 473).

5. Певна, звичайно значна кількість яких-небудь предметів, товарів, зібраних для відправлення, продажу і т. ін.

Біля кліті вже стояла партія вагонеток, навантажених рудою (Досв., Вибр., 1959, 194);

Цієї миті він [Нестор] найбільше нагадує баришника, що клопочеться коло партії краму, який сподівається вигідно продати (Полт., Повість.., 1960, 519);

// Певна кількість якої-небудь продукції, виготовленої на виробництві; серія.

У практиці машинобудування однойменні деталі виготовляються, як правило, партіями (Допуски.., 1958, 27).

6. Частина багатоголосного музичного твору, виконувана одним співаком або одним інструментом.

Вони грали увертюру з "Норми" в чотири руки; ..надто камінна гра була у пані княгині, що грала басову партію (Л. Укр., III, 1952, 525);

Мелодія була проста, проте Лесі довелося чимало потрудитися, поки співаки засвоїли свої партії (М. Ол., Леся, 1960, 143).

Вести́ па́ртію — виконувати частину багатоголосного музичного твору.

Контральто Антоніни Павлівни і.. Костів тенор — сплелися в чудному, може, й навпаки всяким музичним законам, дуеті, де партію козака вела контральто, а дівчини — тенор (Дн. Чайка, Тв., 1960, 55).

Мо́вна па́ртія — мова персонажу літературного твору.

Наскільки вкорінилася в ньому [Обломові] обломовщина, яка вона йому органічна і, навпаки, який неприродний новий стан, можна судити і по мовній партії героя (Талант.., 1958, 77).

7. у що і без додатка. Гра (в шахи, карти і т. ін.) з початку до кінця.

На низенькому ослончику.. сидить Валя, коло нього дід Маркіян. Кінчають партію в шашки (Вас., II, 1959, 183);

Артамонов програє Кононову підряд третю партію в шахи (Дмит., Розлука, 1957, 284);

— Граєте в теніс? — Граю. — Чи схотіли б коли зі мною зіграти партію? (Вільде, На порозі, 1955, 30);

// Усталений або винайдений ким-небудь хід такої гри.

Іспанська партія — один з найпопулярніших дебютів. Він часто зустрічається в усіх значних турнірах нашого часу (Перша книга шахіста, 1952, 148).

8. звичайно з означ., заст. Про одруження або заміжжя, а також про людину, що бере або взяла шлюб, з точки зору її прийнятності, придатності як дружини.

Всі її близькі вважали його.. відповідною для неї партією, і вона також не мала причини інакше дивитися на це діло (Кобр., Вибр., 1954, 4);

[Настасія Юліанівна:] Юрій Гаврилович — оце справжня партія для Лесі (Сміл., Черв. троянда, 1955, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. партія — па́ртія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. партія — (політична) спілка, організація; (геологів) загін, відділ, група; (краму) серія, комплект; (шахів) одна гра; (балетна) роля; (у шлюбі) пара; Ф. шлюб. Словник синонімів Караванського
  3. партія — -ї, ж. 1》 Політична організація, яка виражає інтереси суспільного класу або його прошарку, захищає його інтереси і керує ним у досягненні певних цілей та ідеалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. партія — (від лат. pars — частина). 1. Голос або голоси музичного твору для одного чи однорідної групи виконавців. 2. Розділ експозиції і репризи сонатної форми — головна П., зв’язувальна П., побічна П., заключна П. Словник-довідник музичних термінів
  5. партія — ПА́РТІЯ, ї, ж. 1. Політична організація, що виражає інтереси людей певного політичного, соціального, економічного або культурного спрямування і об'єднує найбільш активних його представників і керує ним для досягнення певних цілей... Словник української мови у 20 томах
  6. партія — па́ртія 1. частина (м, ср, ст): Щоб робота йшла швидше й ефективніше, вирішили вичитувати словник партіями (Авторка) 2. шк. матеріал, який вивчають упродовж кількох тижнів; розділ, тема (ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. партія — па́ртія [від лат. pars (partis) – частина, галузь, відділ] 1. Група осіб, виділених для певної роботи (напр., геологічна П.). 2. Певна кількість виготовлених або відвантажених на одну адресу товарів. 3. Гра до певного результату (напр., шахова П.). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. партія — роби́ти па́ртію, заст. Одружуватися або виходити заміж. Молодша (Фесенківна) саме.. робила блискучу партію — і в той момент старий Фесенко вмер, лишивши маєток (М. Грушевський). Фразеологічний словник української мови
  9. партія — Па́ртія, -тії, -тією; -тії, -тій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. партія — рос. партия 1. Політична організація. 2. Група осіб, створена для виконання певної програми, роботи, завдання (розвідувальна, геофізична). 3. Згрупований, підібраний асортиментний набір товарів. 4. Одна повна гра (у шахи, теніс, бадмінтон, карти тощо). 5. Партія в музиці. Eкономічна енциклопедія