педантичний
ПЕДАНТИ́ЧНИЙ, а, е. Який має риси педанта або ознаки педантизму.
Військова кафедра. Це та кімната, де їх [студентів] стільки муштровано керівником кафедри, прискіпливим та педантичним майором (Гончар, Людина.., 1960, 10);
— Ну, — пхикнув Харитон, не такий педантичний у виконанні обов’язків і не такий делікатний в ставленні до осіб іншої статі, — не щонеділі ж люди женяться: мусить вона зрозуміти (Смолич, Мир.., 1958, 31);
// Власт. педанту.
З педантичною строгістю додивлявся [Міхонський] до того, як ученик [учень] стоїть при таблиці, як держить крейду, як маже губкою, як кланяється (Фр., III, 1950, 30);
Штефан мовчки усміхнувся, з педантичною увагою перечитував донесення, робив на них помітки червоним олівцем (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 318).
Значення в інших словниках
- педантичний — педанти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- педантичний — ПЕДАНТИЧНИЙ – ПЕДАНТСЬКИЙ Педантичний. Який має риси педанта або ознаки педантизму; властивий педантові: педантична людина, педантична суворість. Педантський. Властивий педантові: педантська акуратність. Літературне слововживання
- педантичний — Дріб'язковий, дрібничковий, прискіпливий, скрупульозний. Словник синонімів Караванського
- педантичний — -а, -е. Який має риси педанта або ознаки педантизму. || Власт. педанту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- педантичний — ПЕДАНТИ́ЧНИЙ, а, е. Який має риси педанта або ознаки педантизму. Військова кафедра. Це та кімната, де їх [студентів] стільки муштровано керівником кафедри, прискіпливим та педантичним майором (О. Словник української мови у 20 томах
- педантичний — СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- педантичний — Педанти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)