перебігати
ПЕРЕБІ́ГАТИ, аю, аєш, док. Ви́бігати в чому-небудь або як-небудь протягом певного часу; пробігати.
Якби тільки вчитель дозволив босоніж заходити до класу… Я й босий зиму перебігаю! (Гончар, І, 1959, 8);
Всю зиму надворі босоніж перебігали [діти] (Стельмах, І, 1962, 222).
ПЕРЕБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш, док.
1. неперех. Бігом пересуватися з одного місця на інше, в інше.
Ходить [Денис], перебіга з-під одного дерева під друге, руки ломить, сам себе не тямить (Кв.-Осн., II, 1956, 413);
Гуро швидко перебігав від одного дерева до другого (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 235);
Як тільки звернув [Анатолій] на неї увагу, вона перебігла до іншого віконця і припала до скла (Руд., Остання шабля, 1959, 56);
*Образно. Легенький вітрець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку… (Мирний, І, 1949, 125);
// перен. Швидко йти, проходити, змінюючись у свідомості; переходити, переключатися на що-небудь інше (про думки).
Перебігають в голові думка за думкою (Мур., Бук. повість, 1959, 169);
Все життя моє вмить перебігло перед очима (Коцюб., II, 1955, 404);
Думки перебігли до лікарні, де чекає завтрашнього ранку Сергій Боровик (Собко, Справа.., 1959, 293);
// перех., перен. Відтворювати в думках, уяві.
Парубок.. задивився на один хутір, на другий; пригадав хазяїнів їх, перебігав у пам’яті їх дочок (Мирний, І, 1949, 128);
Він.. перебіг думками давню історію й зауважив скрізь культурний широкий розвиток через просвіту, через знання науки (Н.-Лев., І, 1956, 616).
2. перех. і неперех. Пробігати через що-небудь; бігом, швидко минати щось.
І разом обойко перебігали вони темні сади, де рожевії квіти пахли й вода дзюрчала (Вовчок, І, 1955, 335);
Де-не-де попереду нас із хуркотом перебігали по лататтю сполохані курочки (Досв., Вибр., 1959, 406);
Обоє вони перебігли греблю і вибігли на пригорок (Н.-Лев., IV, 1956, 104);
Франка перебігла вулицю і повернула в Потік (Чорн., Визволення, 1949, 123);
Наша автомашина перебігла вулицями великого села (Вол., Наддн. висоти, 1953, 118);
// кого, перех. Перетинати кому-небудь дорогу або випереджати когось.
А на тихому Дунаю Нас перебігають Січовики-запорожці (Шевч., II, 1963, 343);
Хлопці будуть, як лошачки, то перебігати діда, то лишатися далеко позаду, а Оксана буде все йти разом (Стеф., І, 1949, 117).
3. неперех. Переходити на бік ворога, противника.
Діти духом почули зрадливу Андрієву думку і з дивною легкістю перебігають у ворожий табір (Вас., II, 1959, 90);
— Косінський вийшов з П’ятки, до півночі був бій, багато наших перебігають на той бік, а інших полягло (Ле, Наливайко, 1957, 76).
4. перех. і неперех. Швидко переводити з предмета на предмет (очі, погляд).
Механічно перегортає [Вова] листки, перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Вас., І, 1959, 85);
Михайло шелестів газетними аркушами, перебігав поглядом по заголовках (Загреб., Європа. Захід, 1961, 292);
Кость перебіг очима кількись [кілька] рядків, накинутих олівцем під малюнком (Л. Янов., І, 1959, 454);
// Швидко переходити з предмета на предмет (про очі, погляд).
Пожовклі карти Рукопису старого помаленьку Перебігають стомленії очі (Фр., XI, 1952, 298);
Його очі швидко перебігали з одного обличчя на інше (Десняк, Вибр., 1947, 194);
Чіпка глянув на секретаря; очима вони стрілись. Мишачий погляд не видержав палкого та гострого і в одну мить перебіг на діло (Мирний, І, 1949, 254).
5. неперех. Швидко переміщатися, пересуватися (про тінь, світло і т. ін.).
Від протягу світло на постаменті блимає, і чорні тіні від статуї, від кістяка і від шкільних лав перебігають по стінах і по підлозі (Л. Укр., III, 1952, 111);
Довгі сліпучі промені спадали сюди в садок і, перебігаючи хутко, нишпорили попід деревами (Смолич, І, 1958, 92);
// перен. З’являючись, відбиватися і щезати на обличчі (про вираз певного настрою, почуття і т. ін.).
Як не таїлась вона, але її очі сміялись і на губах перебігав осміх (Н.-Лев., І, 1956, 390);
По лиці хворої перебіг промінь теплого почуття, вона хотіла щось промовити (Кобр., Вибр., 1954, 108);
Легка хмаринка спогадів миттю перебігла обличчям Черняєвої (Донч., II, 1956, 71);
// Проноситися, лунати (про шум, крик і т. ін.).
Десь погнались дорогою якісь сани, бо їх живі дзвінки добились і до мене, перебігли своїм звуком через душу (Коб., III, 1956, 80);
Десь благодатний рокіт грому Зітханням щастя перебіг (Рильський, II, 1946, 97).
◊ Моро́з (дрож і т. ін.) по́за (за) шкі́рою (по спи́ні і т. ін.) перебіга́є — відчувається страх, огида і т. ін.
Вітер дуденить у зрушений попід обважнілими стріхами очерет. Звуки ці страшенно не подобаються собакам, і вони так виють, що аж мороз поза шкірою перебігає (Руд., Остання шабля, 1959, 212).
6. неперех. Минати, проходити (про час, пору).
Літечко настане — не знаєш, коли воно й перебіжить (Мирний, III, 1954, 306);
Двадцять п’ять років оце перебігло з того дня (Ю. Янов., І, 1954, 13).
7. неперех., перен. Проходити, протікати певним чином, з яким-небудь результатом.
Хвороба у неї перебігала важко (Сенч., Опов., 1959, 128).
Значення в інших словниках
- перебігати — перебі́гати дієслово доконаного виду перебіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перебігати — (через що) БІГТИ, пробігати; (думками) перебирати; (очима) нишпорити, оглядати; (кого) випереджати; (до ворога) ПЕРЕКИДАТИСЯ; (по обличчю) ковзати, прокочуватися; (- час) минати, збігати, спливати. Словник синонімів Караванського
- перебігати — I переб`ігати-аю, -аєш, док. Вибігати в чому-небудь або як-небудь протягом певного часу; пробігати. II перебіг`ати-аю, -аєш, недок., перебігти, -іжу, -іжиш, док. 1》 неперех. Бігом пересуватися з одного місця на інше, в інше. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перебігати — ПЕРЕБІ́ГАТИ, аю, аєш, док. Ви́бігати в чому-небудь або як-небудь протягом певного часу; пробігати. Якби тільки вчитель дозволив босоніж заходити до класу... Я й босий зиму перебігаю! (О. Гончар); Всю зиму надворі босоніж перебігали [діти] (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- перебігати — перебіга́ти / перебі́гти очи́ма (по́глядом). Нашвидку перечитувати, проглядати якийсь текст. Михайло шелестів газетними аркушами, перебігав поглядом по заголовках (П. Загребельний); Я хутко перебіг очима усі об’яви й незабаром знайшов .. ту, що була мені потрібна (Олесь Досвітній). Фразеологічний словник української мови
- перебігати — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
- перебігати — Перебіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Ном. № 648. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Левиц. Пов. 102. Июли це перебіга йому дорогу чорт. Рудч. Словник української мови Грінченка