перегинати
ПЕРЕГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.
1. Згинати що-небудь навпіл, під кутом, дугою і т. ін.
При складанні аркуша паперу його перегинають і ..пригладжують аркуш по лінії згину (Гурток "Умілі руки..", 1955, 19).
2. Згинаючи, нахиляти (тулуб, спину, шию і т. ін.).
Добриловський ще раз граціозно й якось м’яко нахилив шию й голову.., перегнув пополовині свою тонку фігуру, та й сів у крісло (Н.-Лев., IV, 1956, 127);
Першим знепритомнів тамада.. Коліна перегнув, спину зігнув (Ковінька, Кутя.., 1960, 138);
Вони майстерно скрутили незграбну постать, зірвали з неї штани і вдвоє перегнули Бараболю на лаву (Стельмах, II, 1962, 87);
// безос. Робити зігнутим, горбатим і т. ін.
На спині [в панка] був справжній горб.. — Ну й цього перегнуло! — подумав Чіпка (Мирний, II, 1954, 151).
3. перен. Проїздити, проходити, обгинаючи що-небудь.
Автоколона вихопилась за парк, перегнула Капустяну балку і незабаром влилася в бурливий потік центральної вулиці (Баш, Надія, 1960, 467);
// Рухаючись у певному напрямі, перетинати шлях кому-, чому-небудь іншому.
Хмара прискорює рух правого крила, щоб перегнути машині шлях, а "Победа" припускає хід, сподіваючись проскочити під хмарою, не наразившись на зливу (Ю. Янов., II, 1954, 198).
4. перен., розм. Припускатися перегину (у 2 знач.).
— Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. — Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Тют., Вир, 1964, 142).
5. Згинати більше, ніж треба.
◊ Перегина́ти (перегну́ти) лі́нію яку — будучи занадто ретельним, діяти неправильно.
— Треба вести себе так мудро, щоб.. не перегнути бригадирської лінії. Таку вести лінію, щоб і бригадир залишився хорошим, і людям було добре (Чорн., Красиві люди, 1961, 125);
Перегина́ти (перегну́ти) па́лку (па́лицю) — впадати в крайність, виявляти надмірну ретельність у чому-небудь.
Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: — Горілка починає водити язиком. Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 139).
Значення в інших словниках
- перегинати — перегина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перегинати — Згинати, гнути, (папір удвоє) перегортати; (коліна) згинати; П. надто старатися, впадати у крайність, брати через край, передавати куті меду, перегинати палицю, перетягати струну. Словник синонімів Караванського
- перегинати — -аю, -аєш, недок., перегнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Згинати що-небудь навпіл, під кутом, дугою і т. ін. 2》 Згинаючи, нахиляти (тулуб, спину, шию і т. ін.). || безос. Робити зігнутим, горбатим і т. ін. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перегинати — ПЕРЕГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Згинати що-небудь навпіл, під кутом, дугою і т. ін. При складанні аркуша паперу його перегинають і .. пригладжують аркуш по лінії згину (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- перегинати — перегина́ти / перегну́ти лі́нію яку, чию і без додатка. Будучи занадто ретельним, діяти неправильно, виявляючи надмірність, крайність у діях, вчинках і т. ін. — Треба вести себе так мудро, щоб .. не перегнути бригадирської лінії. Фразеологічний словник української мови
- перегинати — НАХИЛЯ́ТИ (голову, спину, шию), НАГИНА́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПРИГИНА́ТИ (трохи, не зовсім); ЗГИНА́ТИ (спину, шию, рідко — голову); ПЕРЕГИНА́ТИ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИ підсил. (спину, шию); ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет. Словник синонімів української мови
- перегинати — Перегина́ти, -на́ю, -єш сов. в. перегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть. Словник української мови Грінченка