перегинати
перегина́ти
-аю, -аєш, недок., перегнути, -ну, -неш, док., перех.
1》 Згинати що-небудь навпіл, під кутом, дугою і т. ін.
2》 Згинаючи, нахиляти (тулуб, спину, шию і т. ін.).
|| безос. Робити зігнутим, горбатим і т. ін.
3》 перен. Проїздити, проходити, обгинаючи що-небудь.
|| Рухаючись у певному напрямі, перетинати шлях кому-, чому-небудь іншому.
4》 перен., розм. Припускатися перегину (у 2 знач.).
5》 Згинати більше, ніж треба.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перегинати — перегина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перегинати — Згинати, гнути, (папір удвоє) перегортати; (коліна) згинати; П. надто старатися, впадати у крайність, брати через край, передавати куті меду, перегинати палицю, перетягати струну. Словник синонімів Караванського
- перегинати — ПЕРЕГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Згинати що-небудь навпіл, під кутом, дугою і т. ін. При складанні аркуша паперу його перегинають і .. пригладжують аркуш по лінії згину (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- перегинати — перегина́ти / перегну́ти лі́нію яку, чию і без додатка. Будучи занадто ретельним, діяти неправильно, виявляючи надмірність, крайність у діях, вчинках і т. ін. — Треба вести себе так мудро, щоб .. не перегнути бригадирської лінії. Фразеологічний словник української мови
- перегинати — НАХИЛЯ́ТИ (голову, спину, шию), НАГИНА́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПРИГИНА́ТИ (трохи, не зовсім); ЗГИНА́ТИ (спину, шию, рідко — голову); ПЕРЕГИНА́ТИ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИ підсил. (спину, шию); ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет. Словник синонімів української мови
- перегинати — ПЕРЕГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Згинати що-небудь навпіл, під кутом, дугою і т. ін. При складанні аркуша паперу його перегинають і ..пригладжують аркуш по лінії згину (Гурток "Умілі руки..", 1955, 19). Словник української мови в 11 томах
- перегинати — Перегина́ти, -на́ю, -єш сов. в. перегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть. Словник української мови Грінченка